 |
| Кас Остерхюс. "Новий тип будівлі" |
1.1
Світ обертається
Світ
змінюється. Так само
і архітектура, мистецтво будівництва. Архітектура ніколи не буде такою ж,
оскільки світ суттєво змінює її комунікації і методи виробництва зі зростаючою
швидкістю. В цій книзі я представлю теорію та практику архітектури, яка
заснована на принципах поведінки рою. Все зводиться до провокаційного
припущення, що всі будівельні компоненти повинні бути розроблені як активні
елементи. Я прийшов до висновку, що будинки і їх складові більше не повинні
бути пасивними об'єктами. Це припущення робить революцію в організації проектувального
і виробничого процесів, а також повністю змінює нашу взаємодію з будівлею. Новий
вид будівлі спирається на вторгнення в будівельну індустрію таких цифрових технологій
як параметричне проектування, генеративні компоненти, виробничий процес масової
кастомізації «з файлу до заводу» та вбудовані інтелектуальні агенти.
Крок
за кроком ми врівноважуємо типове управління процесом зверху-до-низу відношенням
знизу-вверх. Ми переосмислюємо основні будівельні елементи і створюємо двосторонній
зв'язок знизу-вверх між усіма, складовими компонентами споруди. Я
заглиблюсь в ефект, який може спричинити зміна парадигми від масового виробництва
до масової кастомізації на свідомість проектувальників. Коли архітектор
буде відкритим для цієї нової реальності, архітектура більше ніколи не буде такою
ж. Через
50 років ця нова реальність буде спільною мовою міжнародних архітекторів. Якщо
моє припущення виявиться хибним після всіх зусиль, які я доклав за останні 20
років, щоб розвинути практику промислової кастомізації в проектах
архітектурного бюро ONL [Oosterhuis_Lenard] в Роттердамі, і розробити теорію
поведінку рою в різних освітніх і науково-дослідних проектах з моєю дослідницькою
групою Hyperbody на факультеті архітектури в TU Delft (Делфтському технічному
університеті) протягом останнього десятиліття, я буду першим, хто це визнає. Але
якщо воно виявиться вірним, то я буду щасливий з того, був одним із перших, хто
проектував і будував споруди відповідно до нових правил промислової кастомізації,
вивчивши захоплюючі наслідки поведінки рою для архітектурної професії в свій
час.
1.2
Інформаційна точкова хмара
Оскільки світ продовжує
обертатись, час від часу ми повинні переглядати основи архітектури. Зараз
понад 20 років минуло з моменту появи ПК, з моменту появи глобальної мережі
Інтернет та впровадження мініатюрних інформаційних технологій в продукти
споживання. Сьогодні ми знайомі з пультом дистанційного управління,
бездротовим Інтернетом, з активними інтелектуальними агентами в Інтернеті, з
інтелектуальними агентами вбудованими в споживчі товари, такі як принтери,
автомобілі і комп'ютери, але ми не бачимо змін в будівельних елементах
архітектурного середовища. Так само ми не бачимо значних змін і у тому, як
ми проектуємо і будуємо наше середовище. Ми дійсно розробили комп'ютерні
програми для моделювання різних традиційних будівельних матеріалів таких як
бетон, сталь, скло та композити в інформаційній моделі будівлі [Building Information Model (BIM)]. Змодельовані
будівельні компоненти помічені тегами, що містять інформацію про їхні якісні і
кількісні показники. Більшість архітекторів не використовують
комп'ютерні технології в проектуванні, навіть в поважних університетах студентів
просять не використовувати комп'ютер для проектування. Це зайвий раз
доводить те, наскільки повільно будівельна промисловість та навчальні заклади
наздоганяють нові технології. Але я не маю на меті скаржитись, навпаки, я
хочу показати можливий шлях вперед, вперед до основ архітектурної професії.
Щоб зробити цей крок
вперед, я уявляю будівельну структуру, яка буде представлена хмарою активних
точок, точок відліку, які весь час рухаються, як птахи в зграї. Точки такої
хмари безперервно отримують інформацію про те як їм поводитись, вони отримують
потоки інформації. Точки генерують нові потоки інформації, як
птахи в зграї. Припустимо, що інформація, яка визначає її просторові координати
не змінюється, тоді положення точки в хмарі залишається стабільним, вона не
змінює своєї позиції. Тепер припустимо, що якісь дані змінилися, тоді
точка буде діяти відповідним чином і змінить свою позицію або змінить будь-які
інші властивості, які їй були надані. Суть нового виду будівлі в тому,
що всі контрольні точки будуть інформовані як під час процесу проектування, так
і під час подальшого життєвого циклу. Навіть якщо нам доручать спроектувати
статичне середовище, ми повинні створити інформаційну модель [BIM] таким чином,
щоб всі складові компоненти потенційно могли отримувати, обробляти і передавати
потоки даних. Інформаційна модель будівлі буде осмислена як «будівля в русі».
 |
| поведінка рою |
Ми збираємось проводити
подальші дослідження щодо можливостей впровадження інтелектуальних тегів
обробки інформації в усі будівельні матеріали, щоб мати можливість їх ідентифіковувати
та передавати дані через безпровідні мережі. Подумайте лише про шматки скла,
сталі, бетону, композитів з вбудованими RFID-тегами для початку, з
мікрокомп'ютерами і з різними новими активаторами в майбутньому. Протягом
останнього десятиріччя ми з групою Hyperbody в TU Delft спроектували і сконструювали
кілька прототипів, які показують величезний потенціал архітектури. В той
же час ONL визначили перспективні функціональні прикладні сфери для теорії інформаційних
точкових хмар, які можуть стати основними будівельними блоками для потокового
з'єднання між усіма будівельними компонентами, де інформаційні будівельні блоки
стають акторами в екології складних інтерактивних адаптивних систем.
1.3
Вперед до основ
Ця книга є інструктажем
як для щоденної архітектурної практики, так і для дослідників, які занурюються
у теоретичні основи, щоб дати поштовх практиці. Лейтмотивом цієї книги
цілком може стати гасло: «Вперед до основ». Основами будуть динамічні принципи
інформаційної моделі будівлі прото-[BIM], про
яку я розповім потім. Необхідно переосмислити базові елементи
архітектури. Це не цегла і не будівельний розчин, в той же час, це і не
біти і байти виключно. Це, швидше, злиття бітів і атомів. Це
злиття старої органічної реальності та нової реальності, віртуальної. Одна
переходить в іншу і навпаки. Нові будівельні елементи є інформаційними
компонентами, пристроєм («хардом») доповненим програмним забезпеченням
(«софтом»), яке відображає кожен окремий блок будівлі. Кожен окремий блок
буде в потоковому режимі з іншими блоками будівлі, в будь-якому місці [anywhere], у будь-який час [anytime] за будь-яких умов [anyhow]. Таким чином, пропагуючи радикально інший
зміст напротивагу Айзенманівським конференціям ANY. Новий зміст відводить нас від
вмираючого деконструктивізму до жвавої епохи синтетичної архітектури, не
випадково обраної в якості назви для моєї першої виставки в галереї Aedes в
Берліні в 1990 році. Синтезуюча архітектура означає перегляд основних
елементів споруди та створення нової мови архітектури з нуля. Синтетична
архітектура пройшла послідовність еволюційних кроків: від рідкої архітектури [Marcos Novak 1991] через трансархітектуру [Marcos Novak 1995] до нестандартної архітектури
[Frederic Migayrou / Zeynep Mennan 2003]. В даний час це
звичайна практика серед студентів і молодих фахівців використовувати генеративні
компоненти [Robert
Aish / Bentley
Systems], Grasshopper
[Rhino плагін], Digital Project [Gehry Technologies] або подібного програмного
забезпечення для параметричного синтезу нової мови архітектури. Внесок
ONL в цій області фактично полягав в будівництві генеративних структур більш
широкого масштабу таких як Павільйон води в 1997 р., Мережа Північної Голландії
2002р. і Акустичний бар'єр в 2005р.. ONL вдалося створити ефективний
зв’язок між бітами і атомами і довести, що напрямок, який ми обрали на початку
дев'яностих років був правильним. Перспективний підхід призвів до нового виду будівлі,
що базується ретельному переосмисленні генів архітектури. Вперед, до
витоків.
 |
| Павільйон води, ONL, Neeltje Jans, 1997 |
 |
| Мережа Північної Голландії, ONL, Хаарлем, 2002 |
 |
| Акустичний бар'єр, ONL, Утрехт, 2005 |
Вперед, так як ми не
хочемо озиратися назад. Ми не дивимося в дзеркало заднього виду, щоб
побачити те, що позаду, ми просто дивимося навколо і оцінюємо те, що бачимо. Зараз,
в 2010 році, ідеальний час для форсованих інновацій в архітектурі та
будівництві. Це час переосмислення основ нашого суспільства, після
Інтернет буму та іпотечної кризи, що сколихнули підвалини суспільства. Це
вдалий час для впровадження нестандартних потокових стратегій у всіх сферах, пов'язаних
з будівельною індустрією, від архітекторів до виробників, і, кажучи за себе,
прекрасний час, щоб розвинути інновації в прото-BIM, заснованої на принципах
поведінки рою, щоб надихнути розробників програмного забезпечення на підтримку
нового типу динамічної споруди. Вперед до основ не означає зробити крок назад
до того, що ми знали вже 20 років тому, це було б повернутися назад до основ. Вперед
до витоків означає переосмислення стержню нашої справи, переосмислення
архітектури, переосмислення будівельної індустрії, переосмислення поведінки
будівель, переосмислення самої суті нашої професії.
1.4
Унікальні адреси для кожного будівельного компоненту
Сама суть програмного
забезпечення для проектування, яке мене цікавить, полягає в тому, щоб мати
можливість побачити всі елементи [будівлі, інженерні мережі, середовище] як
динамічні структури, що складаються з великого набору тисяч програмованих
компонентів. Програмовані компоненти мають унікальну ідентичність,
унікальну адресу, таким же чином, як і всім комп'ютерам присвоюється унікальна
IP [Internet Protocol] адреса. Лише завдяки цій унікальній IP-адресі кожен
комп'ютер може бути підключеним до глобальної мережі Інтернет як відправник і
як приймач. Маючи таку адресу, будівельний компонент може отримувати інструкції
та приймати інформацію, яка поступила в базу даних. Прийом, обробка і
передача даних означає, що цей компонент стає актором, що він може змінити свою
конфігурацію. Це було справжнім винаходом проекту Транс-порти ONL в 1999 році. Винахід
полягає в проектуванні споруд як інструментальних органів, які можуть змінювати
свою форму та зміст в режимі реального часу. Ці органи, як і всі складові
компоненти, які їх утворюють, можуть мати власну адресу. Будівельні
компоненти, наче клітини організму, є невеликими процесорами, які, працюючи
разом, визначають характер структури тіла цілому. Щоб бути більш
конкретним, активуючі програмовані компоненти будівлі можуть мати вигляд гідравлічного
циліндру з вбудованими датчиками, елементу конструкції, який має здатність
регулювати свою довжину, ставати довшим або коротшим, шляхом коригування скорочення. У
теоретичному, однак, можливому для реалізації проекті Транс-портів було підраховано,
що обмеженого числа (приблизно 5 х 6 = 30) програмованих приводів достатньо, щоб
керувати поведінкою динамічного тіла. Шкіра такого тіла повинна бути еластичною,
що можливо реалізувати шляхом введення складчастої оболонки, вільно прикріпленої
до динамічної структури, здатної розтягуватися і стискатися. У
цьому випадку шкіра слідує структурі. Інші концепції виникають природнім
чином. Ідея
полягає в тому, що з моменту коли архітектор починає думати про споруду як про
динамічну конструкцію, на горизонті з’являється море нових можливостей, що спокушають його знову
стати першопрохідцем.
 |
| Trans-Ports, ONL, 2001 |
 |
| М’яз, Hyperbody Research Group, Delft, 2005 |
1.5
Необхідність нелінійного програмного забезпечення
Для проектування
складних програмованих будівель необхідне параметричне програмне забезпечення. Концепція
параметричного проектування, само по собі не нова, вона існує вже більше 30
років і походить від суднобудівної промисловості. Для того, щоб
зрозуміти, які напрямки будуть актуальними для архітектури в найближчі
десятиліття, варто більш уважно розглянути досягнення суднобудівної
промисловості, де проектування і конструювання завдання зазвичай полягає в
побудові великомасштабних унікальних об’єктів. Кастомізація стане
часто вживаним словом, архітектурні проекти будуть базуватись на різноманітних
серіях унікальних елементів, а не спиратись на стару школу серійного підходу
масового виробництва компонентів. Цього можна досягти тільки шляхом створення моделей
всеосяжним параметричним способом. Параметричне проектування, по-суті, означає, створення
двосторонніх відношень між усіма компонентами будівлі, без жодних винятків. Існуюче
програмне забезпечення параметричної має свої підводні камені. Припустімо,
що дизайнер створив правильну параметричну модель, ґрунтуючись на певних розмитих
припущеннях. В такому випадку дуже ймовірно, що дизайнер повинен
радикально переглянути модель, якщо ці припущення поміняються. А
це те, що з ними, як правило, трапляється під час інтенсивної еволюції
концепції проекту. Це означає, що всі припущення повинні бути
перекладені в параметричні величини. Тобто кожен, здавалося б, віртуальний
акт проектування повинен бути змодельованим як жорсткий параметричний факт. Існує
ще одна пастка: тепер припустимо, що дизайнер перемикається на інше правило
проектування, припустимо, що дизайнер змінює правила під час гри. Це
означає, що параметричну модель необхідно реструктурувати, а це ще більш
радикальні зміни в еволюції проекту. Для роботи зі змінними правилами
під час процесу проектування нам потрібні нові види програмного забезпечення,
яке повинно бути менш ієрархічним, менш лінійним і більш інтуїтивним, більш реактивним. Відносини
між компонентами повинні бути більш гнучкими, більш схожими на динамічний рій. Для
того, щоб мати можливість працювати більш інтуїтивно, інформаційним архітекторам
вкрай необхідне нелінійне параметричне програмне забезпечення.
1.6
Двосторонні відносини
Дозвольте мені прослідкувати
наслідки параметричного логіки простою фразою: я поставив чашку кави на стіл. Коли
ми намагаємося описати параметричні зв'язки між чашкою і столом, між мною і
чашкою, між чашкою і кавою, ми впритул наблизимось до природи динамічного
параметричного проектування, а звідти можемо перестрибнути до суті поведінкового
проектування. Ведучи до того, як можна усвідомити новий тип споруди на
ранній стадії проектування, і як вона може виглядати, і, як ми побачимо згодом,
як вона може себе поводити. Як я відзначив раніше, ми повинні сприймати
всі об'єкти, в тому числі себе та індивідуальні будівельні компоненти, як активних
акторів, гравців в параметричному світі. Актор відрізняється від об'єкта,
так як має внутрішній механізм дії. А що ж є тим, що змушує чашку бути чашкою і
залишатись на столі? Що змушує мене поставити чашку на стіл? Що
змушує стіл утримувати чашку? Що змушує каву залишатися усередині чашки? А
коли глибше зануритися в матеріальні характеристики, то які компоненти утворюють
каву, щоб вона могла нею називатись? Що відбувається в поверхні
теплообміну між кавою і чашкою? Якими силами кава діє на чашку? І
навпаки: якими силами чашка діє на каву? Які сили визначають взаємодію між чашкою
і столом? Параметричні відносини завжди повинні розглядатися як двосторонні,
завжди є баланс між тиском і розтягом. Крім того, яке відношення між мною
і столом, який, з моєї точки зору, функціонує як свого роду місце призначення
для чашки? Для того, щоб в основних рисах зрозуміти предмет цієї книги,
я повинен підкреслити важливість розуміння природи взаємодіючих компонентів: мене,
чашки, кави і столу. Існує людина, рідина і деякі об'єкти, задіяні в
цій сцені. Вони є компонентами різної природи, і все ж, вони взаємодіють. Всі
взаємодіючі компоненти мають вражаючу історію позаду них, яка робить їх тим,
чим вони є.
Тепер замініть мене на архітектора,
чашку - на вертикальний компонент [компонент раніше відомий як стіна], а стіл -
на горизонтальний компонент [компонент раніше відомий як підлога] і ми говоримо
про архітектуру знову. В цій книзі, нам необхідно зосередитись, в
першу чергу, на геометрії компонентів, ретельно досліджуючи двосторонні
відношення між ними, а, по-друге, на їхній поведінці, додавши геометрію і всіх
акторів в серйозну гру проектування, що розгортається в режимі реального часу.
1.7 Відчуй силу
Параметричні відношення
повинні розумітись з точки зору інформаційного обміну. Я інформую чашку, що
вона повинна стояти на столі. Проектувальник інформує нижню поверхню
компонента 1, що вона повинна приєднаною до верхньої поверхні компонента 2. Щоб
розробити програмне забезпечення для параметричних структур, вкрай важливо
зробити повний опис функцій, якщо хочете, сценарій, з усіх команд, які включені в дію, щоб пов'язати компонент 1 з
компонентом 2. Два компоненти повинні мати спільну точку відліку, окремо
вказану для обох. Точки відліку є активними членами інформаційної точкової
хмари. Як
тільки ці точки відліку визначено коректно, можна з'єднувати дві точки хмари,
які мають одні й ті ж координати в узгодженій системи координат. Після
з'єднання двох компонентів потрібно обчислити площу контактуючої поверхні. Якщо
нижня частина компонентів плоска, то це буде повна площа поверхні постійної
частини, яка є спільною. Ця площа буде використана для конструктивних
розрахунків передачі навантаження від вертикального елемента до горизонтального. В
мої наміри не входить технічно описати те, як працюють алгоритми в параметричному
програмному забезпеченні для виконання цих базових розрахунків. Зрештою, метою
є відчуття силових полів між компонентами, при проектуванні. Відчуття
цих взаємодій є передумовою для можливості підняти основну техніку
параметричного проектування до рівня поведінкового проектування. Інформаційний
обмін від точки до точки, від поверхні до поверхні необхідно розглядати як потік
інформації, а не тільки як момент потоку. Робота з інформаційним потоком
має емоційний вплив на поведінкового проектувальника. Я опишу ці емоції
далі в пункті 1.16 Flatland and
Spaceland.
Обидва компоненти
повинні інформувати один одного про свій стан безперервно в двосторонньому
потоковому режимі. Наприклад, коли вертикальний компонент 1 піддається
змінним навантаженням у зв'язку зі зміною напрямку і сили вітру, він повинен
передавати в реальному часі динамічні дані опорному горизонтальному компоненту
2 в режимі потоку. Подумайте про застосування цієї динамічної
концепції до споруди висотою з кілометр. Така висока будівля буде
коливатися на кілька метрів вліво і вправо, викликаючи нудоту у користувачів
верхніх поверхів. Тепер припустимо, що ми вбудуємо в сталеву несучу структуру серію
приводів, які активно чинять опір зміні сили вітру, таким чином, нівелюючи його
вплив. Така
кілометрова структура буде непохитно стояти без жодних коливань нагорі. Вона
буде стояти, як людина, що балансує проти вітру, напружуючи відповідні м’язи. Такі
структури повинні будуть направляти оновлення за мілісекунди, щоб
відслідковувати зміни, що дозволить виконавчим компонентам відповісти і
відповідно переналаштуватись.
1.8 Від прото-BIM до квантової BIM
BIM – це інформаційна
модель будівлі. Тривимірна геометрія визначає каркас, поверхні, об’єми,
об'єкту надаються властивості та вказуються їх показники. Фактично,
BIM включає все, що має геометрію. Ідеальна BIM є параметричною моделлю, а це
означає, що кожен окремий компонент має чітко визначене відношення до сусідніх компонентів
та об'єктів його групи. Зміна одного з компонентів означає зміну
локальних і глобальних відносин між задіяними компонентами. Додавання
одного з компонентів означає створення нових зв’язків. Оскільки ці зв’язки
завжди двосторонні, то впливу піддаються обидва компоненти. Висловлюючись
більш прозаїчною мовою, стіна стоїть на підлозі, в той час як підлога є опорою
для стіни. Так як всі відношення піддаються обмеженням, надмірно
дискримінаційним обмеженням в численних ВІМ програмах, не всі зв’язки є можливими.
Основною причиною цьому є те, що BIM програми створені техніками, а не
проектувальниками. Вони не знають нічого кращого, ніж приймати застарілі
принципи традиційної практики проектування. Проблема полягає в загальноприйнятих
стандартних електронних бібліотеках. Як тільки об'єкт позначений як
стіна, він ніколи не зможе стати дверима. Як тільки ви визначили
приналежність об’єкту до групи плит перекриттів, жоден з них ніколи не зможе
стати стіною. Як тільки будівельні компоненти визначаються як окремий вид в
будівельному каталозі, у них буде обмежена кількість взаємозв’язків з іншими
видами. Подібно
до специфікації різних видів в природі, осел, ніколи більше не зможе стати конем,
вони більше не можуть схрещуватися. Якщо розглядати результати нестандартної
архітектурної практики ONL, то стає очевидним, що ці традиційні категорії
застаріли. Двері стають елементом однорідної структурної оболонки. Відповідно
до цього підходу кожен проектувальник буде створювати специфічну «клітинну»
систему для конкретного проекту, в якій вихідні клітини зможуть призначатись
для конкретних завдань, наприклад бути дверима на петлях. Однак,
завжди є дорога назад, завжди можна повернутися до стану вихідної клітини, в
якому рухомий елемент ще не був визначений як такий, що може змінювати своє
положення.
У пошуках знайти ключ
до вирішення вище згаданої дилеми специфікації Hyperbody розробили програму, що
базується на динамічних принципах поведінки рою. Програма HRG [Hyperbody
Research Group] організовує поведінку точок у просторі, у той час як ці точки
забезпечують такі характеристики як міцність, площа, об'єм, колір, форма. Позитивні
сили означають притягання, негативні сили означають відштовхування точок пов'язаних
між собою. Точки рою, як правило, представлені невиразними крапками, щоб
уникнути якихось конкретних естетичні установок на ранніх стадіях проектування. Нестандартні
інформаційні архітектори знають, що Платонова геометрія не може бути відправною
точкою для їхніх проектів. Вони повинні рухатися в глиб генів проектних
матеріалів. Взаємозв’язки між точками інформаційної точкової хмари
відбуваються у цифровому просторі і створюють структуру на ранній стадії
проекту в невагомому просторі, маючи можливість ввести сили тяжіння в більш
пізній стадії, задля уникнення домінування рівня землі. Hyperbody
об'єднались з ONL для розробки спеціального програмного забезпечення для таких
ранніх стадій проектування. Загальновідомо, що саме початковий
концептуальній етап проектування є основною рушійною силою для потенціалу
будь-якого проекту. Найперше рішення проектувальника має набагато
більший вплив, ніж всі його наступні рішення. Програмне
забезпечення ONL / Hyperbody знаходиться на етапі розробки і назване protoBIM. ProtoBIM
підтримує розвиток проекту від письмового проектного твердження і концептуальної
поведінкової інформаційної точкової хмари до BIM, яка містить всі необхідні
дані для затвердження будівництва та тендерного процесу. ProtoBIM поєднує
всі відповідні дисципліни одну з одною на цьому ранньому етапі проектування в найбільш
ефективний і простий спосіб. Буде відбуватись обмін лише необхідною
інформацією. Інженеру не потрібна повна 3D модель концептуального проектувальника,
йому важливіше бачити прості каркасні схеми, які він зможе імпортувати в своє
програмне забезпечення для фахових розрахунків, яке, швидше за все, застосовує
метод кінцевих елементів. ProtoBIM ще не підтримує інформаційних потоків, які
є головною особливістю програмного забезпечення Hyperbody наступного рівня, яке
я вже охрестив quantum BIM, основою якого є protoBIM з додатковими можливостями
підтримки потокових даних на всіх рівнях інформаційного обміну, на основі тих
же принципів поведінки рою. ProtoBIM зв’язується з іншими програмами через
динамічну базу даних, але тільки в quantumBIM клітини бази даних будуть
постійно оновлюватися в режимі потоку, живлячи виконавчі будівельні компоненти. QuantumBIM
готова до передбаченого зрушення парадигми від статичного до динамічного
моделювання, що дійсно полегшить створення по-справжньому динамічних структур, які
будуть активними в реальному часі. ProtoBIM підтримує нестандартну архітектуру у
той час як quantumBIM уможливлює існування динамічних структур.
1.9 Одна будівля – одна деталь
Одна будівля, одна
деталь. Я
використав це провокативне твердження в своїх ранніх роботах [стаття про
Нестандартну Практику, конференція MIT, 2004]. Без будь-яких застережень я
заявив: Міс – це вже забагато! Радикалізуючи мінімалістську тенденцію Міса
ван дер Рое, я помітив, що Місу все ще треба було багато різних деталей, щоб
довести свою тезу, що менше – це більше. Його
менше це все ще дуже багато. Його
менше стосується зовнішнього вигляду,
тому, якщо говорити про кількість деталей, то це більше. Для того, щоб функціонувати краще, одна
параметрична деталь повинна бути відображена на всіх поверхнях і наділена
діапазоном параметрів, що відображають значення параметричної системи у кожній
унікальній точці, таким чином, створюючи візуальне багатство й різноманітність,
з яким не зрівняється жодна традиційна технологія будівництва. Це справжнє
більше, що базується на справжньому менше. Я хочу застерегти
про наявність подвійного смислу: я дійсно поважаю Міса ван дер Рое на стільки, що
вважаю неприпустимим копіювати чи змінювати оригінал - це було умисним
порушенням, коли Рем Кулгас вигнув Барселонський павільйон на ранньому етапі
своєї кар'єри. Натомість нам потрібно намагатись радикалізувати Міса. Параметризація
основних деталей будівлі призводить до крайньої уніфікації, що вимагає
безкомпромісного системного підходу, який в той же час дозволяє забезпечити
багате візуальне розмаїття. Крайності сходяться.
 |
| Mis van der Rohe, Seagram Building, деталь |
Стратегія
створення напруженість
шляхом введення протилежних полюсів, може так само застосовуватись і в
проектуванні генеративних деталей. Я ввів протилежні полюси не лише при створенні
генпланів [Manhal Oasis] і планів будівель [Saltwaterpavilion, Space Xperience Centre], але і в загальній структурі
основних архітектурних деталей. Параметрична деталь генерується тільки після
виконання простого правила, при отриманні локальних даних для кожного окремого
вузла. Простота,
таким чином, нерозривно пов'язана з багатозначністю. Розумна складова
деталі деталі полягає в ройовій поведінці вузла, програмованої точки інформаційної
хмари. Я
застосував вищезгадану стратегію споруди однієї деталі в проекті мережі
Північної Голландії. Вся конструкція складається з однієї, але
розробленої деталі. Всі деталі, включаючи двоє гігантських дверей
є членами однієї великої родини, описаної одним скриптом [Autolisp routine], відображаються на точках інформаційної
хмари, що розподілені по поверхні з подвійною кривизною емоційно сформованого
об’єму.
 |
| Xperience Centre, ONL, 2012 |
 |
| Manhal Oasis, ONL, 2006 |
Я кажу ні колонам, балкам,
дверям та вікнам із стандартних каталогів. Замість того, щоб зі смаком робити
вибір із будівельного каталогу, замість того, щоб бути елітарним знавцем
високої культури, я надаю перевагу проектувати і будувати специфічні будівельні
компоненти, для кожної нової будівлі новий узгоджений набір будівельних
компонентів, що з’єднуються між собою. Те, що гігантські двері в мережі
NH, які є, по суті, вирізом в тілі будівлі, є дверима лише для цього проекту і
не можуть застосовуватися в будь-якому іншому проекті, що вони належать йому і
не вписуються в іншому місці, і стають невід'ємною частиною цього проекту, не
вимагає додаткових пояснень. Саме там, саме тоді, саме це. Те
що кінцевий продукт як, наприклад, двері зі стандартного каталогу не підходять до
нової споруди – це логічний наслідок масової кастомізації. У
цьому контексті я мушу серйозно критикувати будівлі Гері. Здалеку
може виникнути спокуса розглядати їх як скульптурні будівлі, але при детальнішому
спостереженні вони зовсім не такі, всі проекти Гері основані на традиційному
просторовому плануванні організації коробчастих просторів, загорнутих в
оболонку з вільних декомпонованих елементів. Двері, вікна, входи є традиційними,
як і раніше, 100% залежні від технології та естетики масового виробництва. Там
не існує нічого нестандартного. Це ж стосується і багатьох інших будівель розроблених
членами деконструктивістської банди Архітектурної Асоціації з вісімдесятих, Чумі,
Кооп, ОМА, всі вони опинилися в пастці своєї декон-компостної мови. Вони
не були готові сколихнути традиційну будівельну індустрію, вони завжди
покладалися на стильний каталог продукції для більшості своїх будівельних
компонентів. Вони до цих пір вважають масове виробництво красивим. Навіть
тоді, коли ззовні їх будівлі використовують метафору нестандартного, їх нутрощі
повні сіток колон балок, дверей, стін і вікон прямо з каталогу. Вони
плутають складне і ускладнене. Деконструктивістські проекти є дійсно
ускладненими, вони потребують багато різних деталей, в той час як нестандартна
архітектура є складною і базується на основі однієї або кількох різних деталей,
кожна з яких є членом параметричної сім’ї. Модерністська логіка будівництва
деконструктивізму, зазвичай марнує ресурси, у той час як нестандартна логіка
використовує їх у більш ефективний спосіб. Деконструктивістський
модерністський стиль спирається на масове виробництво, нестандартна архітектура
– промислову кастомізацію. Суть нестандартної архітектури в тому, що кожен
компонент чітко розробляється на стадії проектування, виготовляється з
допомогою CNC,
а, отже, по суті унікальний за своєю формою і розмірами. Кожен будівельний
компонент має свій унікальний номер присвоєний проектувальними та інженерними
скриптами.
1.11 Курка і яйце
Що з'явилося раніше,
курка чи яйце? Моя відповідь на це питання так само проста, як і ефективна:
курка і яйце – два приклади тієї ж систем, що означає, що на кожній стадії
розвитку системи курка-яйце були як курка, так і яйце. Природно, що ні
курка, ні яйце не заслуговували на своє ім’я на ранніх стадіях свого розвитку, так
як вони були не надто визначеними, зайняті розвитком ранньої версії адаптивної
системи курка-яйце. Курка була чимось на зразок хробака і мало чим відрізнялась
від своїх яєць. Я припускаю, що самокопіювання та народження були
еквівалентними подіями до того як розпочався процес спеціалізації курка-яйце. Подібно
до проблеми «курка чи яйце» існує дилема причини-наслідку між нестандартним проектуванням
і цифровим програмним управлінням виробництва. Нестандартний проект –
це курка, а CNC
– це яйце. У той час як нестандартний проект знаходиться повністю під
контролем параметричної логічно послідовної системи, яка описує точні
позиції, розміри та геометрію кожного індивідуального унікального компоненту,
процес виконання є його нащадком, якщо використовувати біологічну термінологію,
і мусить слідувати тій же логіці. Точні параметри є ключовими для моделі проекту,
ці ж значення, отримані з 3D
BIM за допомогою
автоматизованих процедур [Autolisp routine, скриптів] мусять використовуватись і
у виробничому процесі. Там недопустимі ні неточні, зроблені
нашвидкуруч, перетворення, ні реконструкція, яка завжди буде переосмисленням, і зовсім недопустиме
втручання людини в природу даних, що зазвичай стає причиною багатьох
невідповідностей та неточностей. Ніщо не може бути втраченим при цих перетвореннях. Курка
може лише виробляти і відкладати свої яйця сама, яйце не може бути створено
кимось іншим, із застосуванням іншої системної логіки. Спостереження при проектуванні
та будівництві в бюро ONL виявили, що випадкові помилки завжди виникали через втручання
людини у процес від файлу до заводу. Людські втручання неминуче порушують
цілісність, так як неточність та емоційна логіка людського виміру або
підрахунку просто не збігається з машинною логікою. Не хвилюйтеся, я не
намагаюся виключити людей з процесу, люди грають провідну роль у створенні
концепції, у прийнятті інтуїтивного вибору із безлічі можливостей, проголошують
що є красивим, в основному в усіх аспектах проектування і будівельного процесу,
де спілкування з іншими людськими істотами має вирішальне значення. Проте,
пам’ятайте, що ви, люди, не дуже добре робите складні розрахунки, не достатньо
послідовно застосовуєте процедури, не дуже продуктивно працюєте всю ніч. У
людей завжди є спокуса переглянути процедури при виконанні, переосмислити
процес під час роботи, як правило, змінюючи правила під час гри. Крім
того, мозок дуже повільний в розрахунках, набагато повільніший, ніж ПК. Щоб
наздогнати соціальну складність, яка є еволюційним процесом, що постійно
розширюється, інформаційний архітектор повинен розробити машинні додатки, екзомозок,
екзопам’ять, екзоруки та екзотіла для створення і виробництва нестандартних структур. Саме
тому нестандартний проект та процес виробництва від-файлу-до-заводу – це дві
сторони однієї медалі. Без CNC виробництва не було б по-справжньому нестандартних структур,
так само як яйця не можуть існувати без курок, і курки без яєць.
1.12 Нова роль
нестандартного архітектора
Кожне традиційне
втручання у прямий зв'язок між нестандартним проектом і CNC виробництвом дискредитує саму природу
нестандартного проекту. Прикладами цього можуть слугувати будівництво Водного
Кубу і Пташиного Гнізда для Олімпіади-2008 у Пекіні, та і у власній практиці
мене спіткала та ж доля, через передбачуваний традиційний підхід девелопера до
проекту CET в Будапешті. У всіх цих випадках основний підрядник обрав
зварювання сталевих конструкцій, а, отже, порушив точність структури, і тим
самим порушив логічний зв'язок зі складною геометрією до, можливо, більш вигідного
і послідовного процесу виробництва оболонки від файлу до заводу. Після
того, як ви пішли на компроміс, коли ланцюг порушений, всі майбутні кроки вже
не можуть відновити логіку масової
CNC кастомізації. Процес
перерваний, яйце не приведе до іншої форми життя, пуповина передчасно розрізана. Зрозуміло,
що кожен випадок, коли логічний ланцюг розривається, представляє основну загрозу
нестандартній архітектурній практиці, так як клієнт може бачити лише розмитий
результат, для нього причиною неточності деталей являється сам нестандартний
проект.
 |
| CET, ONL, Будапешт, 2012 |
Але
знову ж таки, чи можна звинувачувати підрядників та девелоперів у тому, що вони
покладаються на свій традиційний досвід, який в значній мірі оснований будівництві
з цегли і розчину? Для них нестандартна логіка не може бути
логічною взагалі, скоріш за все, вони не знайомі з перевагами процесу від файлу
до заводу, оскільки не намагаються його освоїти. Для них – це
невідома територія. Через реалії цієї ситуації нестандартному
архітектору необхідно переглянути свої договірні позиції лише як консультанта і
взяти на себе фінансову відповідальність за виробничий процес. Оскільки
нестандартні архітектори мають повний контроль і повна впевненість, що їхні
дані є правильними і точними, вони повинні взяти на себе відповідальність за інженерію
та геометрію і, природно, мусять оплачуватись відповідно до цієї
відповідальності. Так як нестандартні архітектори є одними з небагатьох, хто
володіє усіма знаннями про те, як зробити процедури CNC виробництва невід’ємною частиною
логіки цілого проекту, вони також повинні отримувати винагороду за взяття на
себе відповідальності за управлінням прямим зв'язком між проектуванням та
інженерією. Будівельна промисловість отримає величезні вигоди: більше не
буде помилок при передачі даних, затримок при обміні і розумінні концепції, вже
не буде потреби в повторному моделюванні, виробництво буде чистим і точним, монтаж
завжди правильним, всі етапи проектування та будівельного процесу будуть
вчасними. Більше не буде зайвих витрат часу і матеріалів, будівельний
майданчик буде чистим, в той час як процес переробки може бути розроблений для
всіх використовуваних матеріалів. Однак, існує одна важлива умова: весь процес
виробництва повинен контролюватись комп’ютером, всі компоненти повинні бути
заводського виготовлення, в тому числі всі залізобетонні конструкції, зокрема,
фундаменти. Тепер припустимо, що я роблю все це, тобто, я абсолютно
впевнений, що працюю в два рази краще, іншими словами, 100%-ве збільшення
ефективності, уникаючи бюрократичних процедур і великої кількості будівельних
помилок і виробництва відходів. Якого рівня сталого розвитку ми можемо
досягти? Очевидно,
що нестандартний архітектор, який контролює ефективність процесу, повинен бути
першими, хто отримає прибуток від цього досвіду. Відповідний спосіб для здійснення
нової ролі архітектора полягає у фінансовому відношенні до будівельного процесу. У
нинішній ситуації архітектори залишають фінансову відповідальність на розробників
та підрядників, виступаючи самими лише в якості консультантів, не будучи
відповідальними більш ніж за те, скільки їм платять. Я прихильник нової
професійної позиції архітектора, щоб стати підприємцем своїх власних прав,
прийняти на себе відповідальну роль підрядника щодо всіх компонентів вироблених
за допомогою CNC. Архітектори
є курками, якщо вони не мають
мужності, щоб претендувати на провідну роль в якості відповідального проектувальника-інженера-будівельника.
 |
| Кас Остерхюс на TED |
Kas Oosterhuis, August 2010 [prepublication from: Book I of
Towards a New Kind of Building, released November 2010, NAi Publishers]
Переклав: Роман Попадюк
Немає коментарів:
Дописати коментар