Ви знаєте, це життя яке праве, та архітектор який не правий.(Vous savez, c’est la vie qui a raison, I’architectecte qui a tort).
Le Corbusier
Ми не формотворці, ми вирішуємо проблеми. В той час, коли хтось може критикувати форму, конструкцію та матеріали, для нас набагато важливіше розуміння, яким чином будівля відповідає викликам контексту, та який ефект має на спільноту. Зі стрімким розвитком технологій та матеріалів, ми можемо будувати навіть такі будівлі, які сягають неба. Однак, тільки тому, що ми можемо цього досягти, не робить нашу архітектуру кращою. Порівнюючи масштаби зусиль, ми були спрямовані у напрямок pop-tart дизайну, де якісний простір бере верх над кількісним дизайном. Це не дебати про філософію, це розмова про проектний менеджмент. Коли ми ведемо процес, ми здатні передбачити наслідки.
Це не заклик до зброї, а привернення уваги до переосмислення ролі архітекторів як будівників. Коли ми ведемо процес, то замість того, аби бути найнятими відповісти на поставлені задачі, ми можемо запропонувати естетиці та етиці працювати в гармонії, а не на різних фронтах. Наша діяльність має бути спрямована назовні, а це означає зміну способу ведення нашої практики та, що більш важливо, зміну відношення до професії в суспільстві.
Архітектура повинна робити внесок у прогрес суспільства та, що надважливо, у наш індивідуальний та колективний добробут. (“Architecture must contribute to society’s progress and ultimately to our individual and collective well-being”).
Zaha Hadid
Протягом останніх десятиліть, ми чуємо зростаючий галас навколо молодих архітекторів та дизайнерів, які вірять у те, що наша роль більша ніж формотворення міста через економічні моделі. Ідеал соціально орієнтовного дизайну поширюється по світу, фокусуючись на тому, як ми живемо, а не на тому, де ми живемо. При невеликий кількості фінансових ресурсів, які цінують такі проекти, цим організаціям вдається освоювати нові засоби співпраці, фінансування та роботи. В пізні 1990-ті та ранні 2000-ні, ми бачили як ці організації працювали для неприбутових громадских організації (НГО) та з ними. Такі організації як Public Architecture, Architects Sans Frontieres та Architecture for Humanity почали зростати, коли дизайнери почати повертати “свій борг суспілству”. Найбільша перешкода в оцінці роботи виконаною неприбутковою організацією те, що вона сприймається як “невломива спроба робити-добре-почуватися-добре в гонитві за соціальною справедливість”, коли насправді це в усіх сенсах проектування для всіх. Найбільша цінність соціального дизайну - це процес - той, який реаілізується через інклюзивність та думки про довготривалі ефекти, які тільки можуть бути досягнення при будівництві.
На щастя, із появою краудфандінгу, соціального інвестування та прогресивних клієнтів, гібридні фірми як Kere Architecture, Small Works, Mass Design Group, Elemental, Toyo-Ito & Associates, Urban Think Tank, Graft, Latent Design та Asante розвинулись у ті фірми, які мають можливості працювати над комерційними та неприбутковими проектами одночасно/паралельно. За допомогою проектів в цій книжці (Architecture Activism), Graft демонструється, що використання професійних навичків для соціальних потреб притаманне професії, та що архітектори та дизайнери не можуть мати різні стандарти для роботи із приватними замовниками та суспільством.
На щастя, із появою краудфандінгу, соціального інвестування та прогресивних клієнтів, гібридні фірми як Kere Architecture, Small Works, Mass Design Group, Elemental, Toyo-Ito & Associates, Urban Think Tank, Graft, Latent Design та Asante розвинулись у ті фірми, які мають можливості працювати над комерційними та неприбутковими проектами одночасно/паралельно. За допомогою проектів в цій книжці (Architecture Activism), Graft демонструється, що використання професійних навичків для соціальних потреб притаманне професії, та що архітектори та дизайнери не можуть мати різні стандарти для роботи із приватними замовниками та суспільством.
Це очевидно, що виклики будуть тільки зростати по всьому світові. Комбінація наслідків зміни клімату, міграції, зменшення ресурсів, cтаріння населення в індустріалізованих країнах означає, що ми повинні переосмислити наш досвід буття. Ми як архітектори повинні протистояти тенденції створення “розумних міст” та дивитись більше на спільноти, долучати людей до творення та користування просторами, і переосмислити, де нам потрібно мати будинки, а де публічні простори.
Всі архітектурні цінності є людськими цінностями, інші не цінні.
“All architect values are human values, else not valuable”.
Франк Ллойд Райт
Lars Krukeberg, Wolfram Putz, Thomas Willemait, Architecture Activism, Foreword by Cameron Sinclair, 6-7, Graft, Berlin, 2016
Скан книги: https://issuu.com/anastasiya59/docs/architectiral_activism
Переклала Анастасія Пономарьова
Немає коментарів:
Дописати коментар