Таким великим село було, коли я вперше туди приїхав 20 років тому. З того часу у селі дуже різко скоротилось населення. Його оригінальні мешканці виїхали, проте село стало у 2-3 рази більшим.
І це є першим парадоксальним питанням: як може село, у якому скорочується населення, зростати і мультиплікуватись?
Сільська місцевість заселена у більш умовний спосіб. Це можна визначити як процес «тоншання» - збільшення площі зайнятої території і одночасно зменшення інтенсивності її використання.
Ми продовжували спостерігати, щоб зрозуміти зміни, і виявили цікаві процеси.
Це була справжня архітектура села. Всі правила, яким слідувала ця архітектура, полягали у підтриманні її автентичності – це дуже активне ставлення до збереження, зі строгими правилами підтримання спадщини оригінальних будинків.
Сьогодні ви можете побачити такий будинок по сусідству, колишній хлів, відновлений у традиційному стилі. Він дуже строго слідує правилам збереження, проте він є вже зовсім іншою за характером будівлею. Він втілює модерність, з якою ми ніколи раніше не стикались.
Якщо ви заглянете за фіранки, то побачите типовий сучасний споживацький стиль – мінімалізм, але з винятковою кількістю подушок, так ніби потрібно пристосуватись до невидимого болю.
Ми намагаємось зрозуміти, що відбулось у століття поміж фотографією Прокудіна-Ґорського, на якій зображені три жінки у сільській місцевості Росій у 1909 році і сценою з швейцарського села сьогодні, що показує радикально інший стан… Це була сільська місцевість, яка 100 років тому демонструвала дуже ритуалізований локалізм.
Такою є сільська місцевість сьогодні – три жінки із південної Азії радикально імпортовані, щоб доглядати за домашніми тваринами, дітьми і будинками.
Дивлячись далі, ви можете дізнатись, що цей швейцарський луг обробляють більше не швейцарці, а імпортована робоча сила зі Шрі Ланки.
На перший погляд може здатись, що це працівник у Індії, проте він працює на молочній фермі у Італії.
Щоб перевірити наші інтуїтивні здогадки про трансформацію сільської місцевості, і зрозуміти, що, власне, у сільській місцевості роблять ті, хто не займається фермерством, ми зробили дослідження смуги розміром 12х3 км території сільської Голландії, розташованої на відстані 16 км на північ від Амстердаму. Ми виявили, що це процвітаючий прототип несільськогосподарського села - новий жанр землекористування, який назвемо «проміжним» - добре доглянутим місцем, де ландшафтні поверхні і види не мають майже ніякого відношення до того, що насправді відбувається на землі і в будівлях.
Наша вибрана смуга межує на півночі з Stad van de Zon, новим містопланувальним утворенням, реалізованим відповідно до принципів сталого розвитку; на півдні - фортом амстердамської лінії оборони, який є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО; на сході - Beemster Polder, який також є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО; на заході - сільськогосподарськими угіддями. Всередині цих координат ми почали відкривати «Поміж-стан», землю поміж.
У смузі одночасно відбуваються дві суперечливі мутації. З одного боку, фермери стають все більш різноманітними. Проте друга мутація - це приплив урбанностей, які формують одиниці життя сільської місцевості, приваблені аурою автентичності. Ці дві важкі тенденції створюють ландшафт проміжного.
Тепер землеробство є цифровою практикою. Наприклад, трактор, який революціонізував фермерство у ХІХ столітті, перетворився на комп’ютеризовану робочу станцію. Це – серія пристроїв та сенсорів, які формують цілісний, проте дистанційний цифровий інтерфейс поміж водієм та землею.
Сільські території у контексті праці стають дуже подібними на міста. Фермер, подібно до нас – гнучкий працівник, який оперує з лаптопу з будь-якої можливої локації.
Молочне фермерство і твариннитво також стають все більш автоматизованими – доїння, годування, прибирання та видалення гною дигіталізуються та виконуються роботами.
Не можна сказати, що це погано. Проте це іронічно, що такі радикальні перетворення лише частково потрапляють на радари нашої освіти та мислення.
Ілюстрація 14
Виходячи з цих спостережень, ми почали розуміти, що сільські місцевості починають набувати абсолютно нової форми.
Проте практично вся наша увага спрямована на червоні (урбанізовані) райони, які фізично складають дуже малу частку світу.
В архітектурних книгах нас бомбардують статистикою, яка підтверджує всюдисущність міських форм, в той час, як симетричне питання ігнорується: що залишають по собі ті, хто переїжджають у місто?
Решта територій, які складають значно більшу частина світу, залишаються знехтуваними, про них не вистачає знань.
Проте вони стають суб’єктами таких самих ринкових сил, як і у містах.
Таким чином, ви можете дивитись на сільську місцевість, як місце, звідки зникають люди. У цих вакуумах відбуваються нові процеси, а також відбуваються нові експерименти та формуються нові утворення.
У такому масштабі сільське господарство дедалі більше підпорядковується ринковій економіці, і зараз це нова форма, більш дигіталізований ландшафт.
Цей новий цифровий фронтир змінює спосіб, у який ми розуміємо навіть найбільш віддалені середовища, і вони стають все більш відомими, ніж багато частин міста. Є програмне забезпечення, Helveta, що дозволяє людям на Amazon ідентифікувати та відстежувати кожне дерево. Тепер ліси вже ретельно інвентаризовано, племена перетворюються на цифрових інформаторів.
Колосальний новий порядок строгості з'являється скрізь. Кормові чарунки для корів організовані, як найрегулярніші міста, а серверні ферми заховані у віддалених лісах і пустелях - сільська місцевість є ідеальним середовищем для цих форм.
Сьогодні сільській місцевості нав'язується гіперкартезіанський порядок, який містить і поетичність і свавілля, які колись і були пов'язані з нею, а зараз застосовуються для міських середовищ.
Сільська місцевість зараз є передовою трансформацій. Світ, який раніше визначався порами року і організацією сільського господарства, тепер є токсичним поєднанням генетичного експерименту, науки, промислової ностальгії, сезонних міграцій, територіальних купівлі, масових субсидій, випадкового заселення, податкових стимулів, інвестицій, політичних потрясінь, іншими словами – сільська місцевість зараз є більш мінливою, ніж найдинамічніше місто.
Сільська місцевість - це об'єднання тенденцій, які знаходяться поза нашим оглядом і поза нашим розумінням. Наша нинішня одержимість лише містом є дуже безвідповідальною, тому що ви не можете зрозуміти місто, не розуміючи сільської місцевості.
Зараз ми тільки починаємо розширювати наше розуміння форм, які раніше не були досліджені – і які є процесом, що продовжується далі.
Зображення: OMA; Time; John Deere; AG Technology; lely.com; Library of CongressДжерело: Icon 135: Countryside, August 2014
Переклала Наталя Мисак
Переклала Наталя Мисак
♡
ВідповістиВидалити