Рорі Гайд: Ініціативна Архітектура (2009)

Навіщо чекати телефонного дзвінка? Архітектори, суспільство потребує вашої допомоги! Дійте зараз! (І сподівайтесь, що вам потім заплатять.)

Ініціативна архітектура - одна з найбільш актуальних тем, які зараз звучать в публікаціях журналу Volume. Цей злегка агресивний термін описує альтернативні моделі практики, які спрямовані на соціальну потребу, а не на примхи клієнта. Економічна криза значним чином спонукала до роздумів щодо життєздатності професії, яка залежить від замовлень; ми не лише фінансово піддаємось нестабільності ринкової економіки, ми, можливо, відчуваємо навіть більш глибоку кризу залежності, будучи лише здатними реагувати на побажання клієнта. Незважаючи на наше вміння та досвід маніпулювати простором і матеріалом, ми, в той же час, безсилі і нездатні задовольнити потреби суспільства, якщо нас перед тим про це не попросять.
Як пояснює  Арьєн Остерман [Arjen Oosterman] у випуску Volume,  присвяченому цій темі, архітектори повинні «переглянути свої ролі, перетворитись із надзвичайно компетентних виконавців завдань на підприємців і продюсерів». Звичайно, зазначає він, архітектори звикли бути більш соціально мотивованим, особливо в післявоєнний бум соціального житла та реконструкції у всій Європі. Однак під кінець ХХ століття, дисципліна стала все більш маргіналізованою, «архітектор як соціальний інженер, організатор соціальних відносин, той, хто надихає політичні рішення, як професійний сильний гравець у грі просторового розподілу, здається, перебуває у помітній проміжній фазі розвитку архітектури за останні сто років».

Volume 14 також містить опис «Офісу ініціативної архітектури» [Office for Unsolicited Architecture], створеного в рамках студії в Массачусетському технологічному інституті під керівництвом Оле Боумана [
Ole Bouman] в 2007 році за участю Андреа Бреннена, Джона Снейвлі і Райана Мерфі. На мій погляд, найвдалішим поясненням цього офісу є діаграма «як робити ініціативну архітектуру».
Встановивши 4 стовпи традиційного архітектурного замовлення – клієнта, ділянку, бюджет та програму – діаграма показує, що ініціативна архітектура може працювати за відсутності хоча б одного з них. Таким чином, проект небажано або навіть неможливо розробляти, використовуючи стандартні засоби комерційної практики. Діаграма також посилює значення реальності у створенні ініціативного проекту. А ось мій улюблений фрагмент: «Якщо ви проектуєте об'єкт без фінансування, то ви учений, якщо ви створюєте маркетинговий проект без об'єкта – ви політик, якщо ви створюєте фінансовий проект без об'єкта – ви капіталіст».

Можливо, це те, що відокремлює ініціативну архітектуру від, так званої, спекулятивної або паперової архітектури. Хоча проект ходячого міста Archigram, можливо,  і мав під собою соціальну необхідність, – вільний і невизначений громадський простір подій – але без  фінансування або маркетингу це сприймається як розвага. Що, звичайно, і було зроблено навмисно, в тій мірі, що цей проект був навіть представлений у формі коміксу. Тим не менше, це не означає, що розваги не можуть стати натхненням для реального проекту, однак, сила ініціативної архітектури криється в її відчутному потенціалі за яким треба невідступно слідувати аж до реалізації за допомогою відповідної політичної, фінансової та громадської підтримки на місці.

Далі подано короткий набір проектів, які є створені в ініціативний спосіб, незважаючи на те, що вони могли бути розроблені практиками з традиційною організаційною та фінансовою структурами. Насправді, ініціативна архітектура не повинна бути загрозою для стандартної практики, більше того, вона може йти з нею пліч-о-пліч, і, навіть, бути реалізованою практиками, які зазвичай фінансують свою діяльність через традиційні замовлення.
Ні клієнта, ні бюджету чи політичного наміру – PLOT (BIG & JDS) Clover Block, 2007
PLOT (зараз BIG & JDS) створили дану схему у відповідь на дефіцит житла в Копенгагені, який витісняв працівників з невисокою заробітною платою, професії яких  мають ключове значення для функціонуванні міста. У типовий для них спосіб, PLOT запропонували 3000 нових квартир у периметральному блоці навколо парку Klà vermarken , тим самим ввівши в район громадське життя, не пожертвувавши при цьому жодним футбольним полем.

Наступною їхньою метою було зініціювати громадське обговорення за рахунок популяризації проекту в засобах масової інформації. Цей етап поширення інформації у ЗМІ та маркетингу займають центральне місце в процесі ініціативної архітектури, коли у вас немає клієнта або політичної влади, щоб втілити це самому, необхідний імпульс можливо згенерувати, заручившись підтримкою громадськості.

Однак, у цьому випадку, тактика, схоже, провалилася. Після того, як проект здобув значну увагу та підтримку громадськості, замість того, щоб надати замовлення на проект PLOT, уряд запросив ще 7 команд внести пропозиції для цієї ділянки. Незважаючи на свою прогресивну схему, PLOT були нагороджені другим місцем, програвши іншому проекту, який, здається, просто передбачав побудову нових житлових кварталів по кутах парку.
Проект переможець конкурсу для Klà vermarken від Arkitekter KLAR та інші.
Проект від PLOT демонструє, що, хоч ініціативна архітектура і спрямована на соціальну потребу, вона не обов'язково є суто альтруїстичним підприємством. Незважаючи на пропозицію надати таке необхідне нове житло, їхні мотиви були також чітко  обумовленими бажанням створити новий (дуже великий і потенційно прибутковий) проект для офісу. Якщо в результаті ми отримуємо те ж саме, то це чудово як на мене. 
Ні бюджету, ні клієнта - NL Architects «Платна паркова», 1994
 Хоча, ймовірно, проект NL Architects «Платна паркова» можна віднести до категорії «спекулятивних», він є цікавим, так як пропонує альтернативні способи фінансування. Замість того, щоб платити за користування автостоянкою, замість вас це робить компанія (у даному випадку Mazda) за ваш внесок у формування її логотипу, який знаходиться під зоною огляду траєкторії польоту аеропорту  Schipol. Хоча будівництво ще одного паркінгу навряд чи відповідає тому, що, як правило, вважається «суспільною потребою» (хоча й могло б), що більш важливо, воно представляє потенційну модель для ініціативних проектів за відсутності традиційних клієнтів і бюджету.

Ні клієнта, ні політичного наміру - Harmen de Hoop і Recetas Urbanas, баскетбольний майданчик № 6, Амстердам, 1992
Не дивно, що ініціативні проекти процвітають вкінці спектру міських заходів, в малих масштабах орієнтованих на спільноту, в основному тому, що вони можуть бути створені доступними засобами самими ж дизайнерами.

Активіст-художник з Роттердама Хармен де Хоп [Harmen de Hoop] накопичив архів мікро-заходів у місті, жоден з яких не був замовним. Його серія баскетбольних майданчиків (в цілому 9) складається з намальованих на громадських площах розміток майданчиків без отримання дозволу міських властей як делікатний коментар у відповідь на жорстке регулюванню характеру громадських просторів в місті. Якщо площа була надто малою, то розмітка просто обрізалась. В одному випадку, його партизанське втручання було узаконеним, що стало приводом до встановлення баскетбольного кільця, хоч це місце і не було передбачене законодавством.

Recetas Urbanas. «Сміттєві контейнери», 1997
Робота іспанської архітектурної студії Recetas Urbanas аналогічно ігнорує правила публічного простору шляхом вивчення бюрократичних лазівок в якості відправної точки для проектування. Проект «Сміттєві контейнери» включає в себе конкретні інструкції для переговорів довкола комплексного планування та вимог безпеки для встановлення громадських гойдалок, за допомогою використання контейнерів для сміття. Звичайно, ці контейнери не використовується для збору сміття, однак, зверху на них можна розмістити гойдалки.

Висновки
Даний список явно зосереджуються на умовах міського розвитку, навмисно звертаючи увагу на зусилля організацій, які сприяли реконструкції та покращенню міського середовища, в тому сенсі, що ініціювання є нормальною практикою за таких обставин. Окрім цього, цей перелік має намір запропонувати можливості для нових форм роботи над проектом, який не залежить від клієнта, завдання на проектування, фінансування чи політичного наміру. Не уподібнюючись нав’язливим адвокатам, архітектори-ініціатори отримують критичний і автономний погляд на місто і його проблеми. Засоби архітектури та архітектурного мислення стають потужним тільки тоді, коли вони звільняються від зростаючої маргіналізації можливостей реагувати на отримане завдання на проектування. У такі часи, мабуть, вартує йти на ризик того, що вам не заплатять за ваші зусилля, адже хто знає, можливо, ви зірвете джекпот.
 
http://roryhyde.com/blog/?p=294 
http://issuu.com/archis/docs/unsolicitedarchitecture 
 
Переклав Роман Попадюк

Немає коментарів:

Дописати коментар