Інтерв‘юер: Якими є Ваші погляди на сьогоднішнє місто?
Рем Кулгас: Сьогодні фраза про те, що більша половина людей на землі є міськими жителями стала вже банальною. Однак, що в дійсності означає ця фраза, то це те, що ми є свідками неймовірного припливу людей із сіл у міста і що цей приплив звісно виразився у небаченому масштабі будівництва міст. Передовсім цей процес можемо спостерігати звісно в Азії, але за умовчанням також в Африці і Латинській Америці, та в значно меншому масштабі в Америці та Європі.
Ми стикаємось із унікальною ситуацією, за якої міста стають на стільки всюдисущими, що стає практично неможливо визначити місто в якості єдиного цілого із притаманним йому єдиним характером. Вони тепер є настільки великими, що за означенням розпадаються на частини або фрагменти. Тому тепер стало не можливим більше говорити про місто із єдиною типологією чи морфологією. Натомість кожне нове місто сьогодні має якісь щільні частини, пусті частини, низькі частини та високі частини.
І раптом ви помічаєте, що лише тоді, коли міста є старими або взагалі античними, ви тільки тоді можете говорити про певний характер цього міста. Коли ж ви говорите про нове місто чи про місто, яке перебуває в процесі трансформації, говорити про певний характер такого міста стає просто неможливо. Тому нові міста по-суті лише називаються містами, у той час як можна стверджувати, що основні риси, за якими ми визначали місто як таке, а такі риси ми завжди розглядали в контексті громадських просторів, в контексті когерентності вулиць, площ і т.д., в контексті певної всеохоплюючої композиції, що ці риси та ці терміни стають все менше актуальними та доречними для того, щоб зрозуміти чим насправді сьогодні є місто. І все що ми бачимо, дивлячись на Дубай, Пекін або міста у дельті ріки Чжуцзян, то це безмежно велику свободу, із якою у цих місцях підходять до поняття міста.
Отже, якою є моя роль, а ця роль сьогодні є роллю посередника між старою та новою концепціями міста, то це розвинути новий вокабулярій та промовляти до громадськості та культурного сектора загалом та до архітектурної професії зокрема, яка сьогодні є сильно фіксованою та налаштованою на роботу із одним типом міста, міста яке має форму, і яка залишається практично наївно неадекватною у роботі із зовсім іншим типом міста. Тому я перебуваю у положенні посередника між двома типологіями.
Інтерв‘юер: Чи існують інші типи міст?
Рем Кулгас: Навіть тут [показує на вид через вікно], де ми бачимо інший тип міста… Ми знаходимось в Роттердамі, однак, якщо сніг перестане падати, ви побачите за п‘ять кілометрів звідси інше місто, а через десять кілометрів ще одне місто. При цьому, ви не бачите тут ніяких свідчень щільності, але ж нас фактично є 10 мільйонів.
Інтерв‘юер: У цьому місті?
Рем Кулгас: У цьому безладі. І все ж, ми вперто чіпляємось за твердження, що ми живемо у місті, яке називається Роттердам, або місті Гаага, або місті Амстердам. Однак, я би сказав, що ми живемо у ситуації, яку можна назвати чимось блідо бельгійським, голландським і т.д.
переклав Антон Коломєйцев
Немає коментарів:
Дописати коментар