Від авт.: Видана у 1946 році, ця стаття відкриваєосновні принципи Модернізму або Міжнародного Стилю, як його називали в Сполучених Штатах починаючи з 1932 року, після першої виставки International Style у Музеї Сучасного Мистецтва в Нью Йорку за кураторства Філіпа Джонсона та Генрі Рассела Гічкока. До початку п’ятдесятих роківмоМодернізм був архітектурою нового/хорошого суспільства, а в Північній Америці – хорошого життя. Сьогодні, у даній статті, під словом «сучасне» (яке часто зустрічається у тексті) потрібно розуміти «модерністичне».
Наші будівлі відрізняються від будівель минулого тому, що ми живемо в іншому світі
Протягом минулого століття наше середовище значно трансформувалось, великою мірою завдяки науці. Наука не лише змінила наше розуміння комфорту та зручності, а навіть часу й простору і відносин людини до іншої людини, та людини до громади.
Сучасний архітектор – це науковець
Наука, по-своєму, змінила нашу архітектуру. Для того, щоб задовільнити багато мінливих потреб сучасного життя, архітектура мусить відповідати багатьом практичним потребам, і залежить від наукового підходу до їх вирішення. Сучасний науковець не покладається ні на власні здогади, ні на думки та міркування інших, а лише на аналіз, випробування та докази.
За тим же принципом, архітектор вивчає свої проблеми в аналітичний спосіб. Не звертаючись до «секондхендових» рішень, а ні до рефлекторного тиражування старих форм та технік, він розвиває багато нових, тестує їх та доводить їх цінність.
Психолог
Наука може допомогти архітекторові зробити свої будівлі такими ефективними як сучасні машани. Французький архітектор Ле Корбюзьє казав: Будинок – це машина для життя.Це, звісно, правда стосовно хорошого сучасного будинку, але хороший архітектор мусить дати своєму клієнтові щось більше, ніж просто хорошу ефективну машину; він мусить створити для сприятливе місце для життя та розвитку сім’ї.
Архітектор повинен розуміти людську природу , щоб створити архітектурне сережовище, котре б задовільняло його клієнтів, так само як і наукові знання, достатні, щоб забезпечити сприятливе фізичне перебування.
Митець
Архітектура – це мистецтво, і при тому, що вона користується науковими принципами, вони не є додатком до нього. Наука може гарантувати міцність та практичність будівлі, але лише творча уява архітектора може надати будівлі красу.
Проте, більшість сьогоднішніх архітекторів не є сучасними
Кожен значний минулий період мав свій власний архітектурний стиль – природнє відображення свого часу, але дев’яносто дев’ять відсотків сьогоднішніх будівель не є сучасними. На відміну від науковців, більшість архітекторів за останні сто років не шукали найкращих рішень проблем, які перед ними стояли, а лише позичали минулі стилі зі своїх бібліотек; їх розум занадто часто був, наче гніздо сороки, захаращений краденими обрізками; їх будівлі мавпують роботи тих часів та місць, котрі не є нашими.
Сучасний архітектор не ностальгує за минулим і його будівлями, а вітає як стимуюючі виклики сьогодення в якому ми живемо, так і нові ефективні способи їх вирішення.
За останні двадцять років нова автентична архітектура з’явилась у багатьох країнах. Не зважаючи на зрозумілі відмінності, пов’язані з різницею у повсякденному способі життя, клімату та місцевих будівельних матеріалів, ці тисячі нових будівель показують новий здоровий дух. Їх архітектори, часом без усвідомлення цього, поділяють спільну точку зору, свіжу та енергійну.
Яке ж підгрунтя цієї сучасної архітектури?
2000 років тому римський архітектор Вітрувій сказав: Архітектура повинна відповідати трьом вимогам: корисність, міцність, краса
Вважатимемо, що ці постулати античності є досі актуальними.
КОРИСНІСТЬ
ФОРМА ВІДПОВІДАЄ ФУНКЦІЇ стало аксіомою для сучасної архітектури. Для сучасного архітектора, будівля служитиме своїй функції добре, якщо матиме архітектурну форму найбільш відповідну своїй функції. Прямолінійне формальне вираження функції завжди призводить до появи будівель нового виду. Ми живемо не так як наші батьки й діди, і ми не будуємо для тих же цілей що й вони. Таким чином, відверто кажучи, наші будівлі не виглядатимуть як їхні.
Виникнення нових типів
Офісний хмарочос виник у наших густонаселених містах разом з великим бізнесом, котрому притаманна висока концентрація. Високі ціни на землю зробили баженим підвищення кількості орендованої площі, а будівлі забезпечили собі хорошу рекламу. Перші хмарочоси буди збудовані не так давно.
Універмаг Маммот, будучи сьогодні широко відомим, не існував вісімдесять років тому. Для зручності сьогоднішніх покупців, десятки магазинів було зібрано під одним дахом та одним управлінням.
Великий багатоквартирний будинок – теж не таке давнє досягнення. Завдяки сучасним конструкціям, дешевше стало збудувати багатоквартирний будинок на п’ятдесять сімей, ніж п’ятдесят однородинних будинків. Таким чином не лише економиться на вартості землі, але й утримання будівлі є легше та дешевше.
Всі три приклади є новими проблемами для архітектора. Якщо він проектує для ефективного функціонування і дозволяє формі розвиватись природньо від своєї функції, його будівля не відображатиме жодної архітектури минулого; її форма буде новою тому, що і функція буде такою. Таким чином, наш спосіб життя є підгрунтям для нашої нової архітектури.
Переосмислення старих типів
Будинок набув нової форми тому, що наше повсякденне життя змінилось і вимагає нових зручних умов.
Нам подобаються кімнати які є простими та зручними у догляді. Нам подобається відкривати наші вікна, щоб щодня цілодобово отримувати свіже повітря, чого наші попередники всіляко уникали (навіть зашторюючи свої ліжка, не те що вікна).
Багато людей живуть в імітаціях старих інтер’єрів і, таким чином, несвідомо зберігають багато старих недоліків.
Багато інших старих будівель було змінено і перебудовано. Для прикладу, будівлі школи, створені для багатьох різних нових процесів, що відбуваються в школах сьогодні і радикально відрізняються від обмеженої рутини характерної минулим рокам. Відкритий план забезпечує максимум повітря, сонячного світла та приватності для спільного простору та навчальних аудиторій. Все ж, сьогодні часто з’являються школи типові для минулого періоду. В них сучасні процеси затиснуті у жорстко умовну архітектурну формулу, призначену демонструвати престиж місцевої громади, радше ніж служити фізичним та психологічним потребам дітей. Їх імітація історичного стилю є нічим іншим як ширмою.
Спеціальне призначення
Декололи спеціальне призначення веде до поетичних форм. Наприклад, стіни та стеля як в акордеона в приміщеннях театрів та глядацьких залів є результатом акустичного розрахунку, щоб уникнути ехо.
Обладнання
Колись, вартуючи лише п’ять відсотків, а тепер зазвичай тридцять п’ять, інженерне обладнання будівель може значно вплинути на їх вигляд. Сучасний центральний кондиціонер робить будівлю теплою та комфортною навіть якщо та відкрита до світла та панорамних виглядів. Кімнати вже не повинні бути коробкоподібними комірками, а можуть вільно перетікати одна в одну. Нові винаходи завжди ламають старі обмеження. Щільність міст зробило хмарочоси необхідними, стальний каркас зробив їх можливими, але лише завдяки ліфтам вони стали придатними.
Ділянка
Прискіплива увага до ділянки – ухил рельєфу, скелі та дерева, сонце, вітер та вигляди – можуть значно вплинути на проектування будівлі так само як і її функція. Не рідко можна зустріти будівлю, де спальні знаходяться на нижньому поверсі, а вітальні зверху, щоб насолоджуватись краєвидом.
Масштабне планування
Навіть найкращі будівлі, чи то хмарочос, чи інший будинок, має мало цінності якщо він затиснений в обмежені вулиці вже переповнених міст. Все наше середовище – наші міста, містечка, навіть села – потребують трансформації в сенсі відповідності нашому способу життя. Таким чином вирішальною є необхідність великих громадських робіт. Ці проблеми, повинні бути обговорені зі значною уявою та точною координацією між плануванням та будівництвом, якщо необхідно задовільнити обидва аспекти: практичний та естетичний.
МІЦНІСТЬ
Нове будівництво
В сучасній архітектурі міцність більше не є синонімом масивності, оскільки сьогодні використовуються більш ефективні конструкції та матеріали, а їх форма обраховується науковим способом, щоб запобігти перевитратам.
Традиційне муроване будівництво своєю міцністю завдячує товстим несучим стінам. Сьогодні, однак, стіни зазвичає не є несучими: вони скоріш служать, щоб захищати від зовнішньої погоди або, щоб розділити внутрішній простір. Їх несуча функція віддана легким кліткоподібним каркасам із сталі або залізобетону. Замість того, щоб ховати ці каркаси за важкими мурованими фасадами, сучасний архітектор проектує фасад, який би передавав правдивий характер конструкції, і планує інтер’єр який би використовува переваги вільного планування.
Старомодне будівництво
Часто, оппри все, застосовуються традиційні способи будівництва (такі як кам’яні та цегляні муровані стіни або дерев’яний каркас) тому, що вони все ще служать своїй функції так само як і раніше.
КРАСА
Як було згадано вище, сучасний архітектор керується вимогами корисності та міцності. Виконання цих вимог забезпечує чесність будівлі, але це не означає автоматично, що будівля буде красивою. Своїм стилем та оригінальністю сучасна будівля врешті-решт завдячує дизайну. Саме тут архітектор працює як митець, постійно вправляючись у своїй проникливості, уяві та відчутті прекрасного. Проходячи через цей процес дизайну, будівля врешті стає архітектурою.
Погляньмо на деякі елементи сучасного архітектурного дизайну.
Відкритий план та новий простір
Нова просторова палітра, яку будівлі дає відкритий план, є одним з найважливіших новаторств у сучасному проектуванні. Відкритий план завжди супроводжується новими конструкціями, які дають архітектору значну свободу у розміщенні стін.
Будівля з відкритим планом відрізняється від будівлі традиційного планування у організації житлового простору: замість того, щоб бути порізаним на коробкоподібні кімнати, тепер це є один фільноперетікаючий простір. Хол, їдальня та загальна вітальня, всі є частинами з’єднаного загального об’єму, створеного для різних цілей.
Будучи всередині такого простору можна насолоджуватись нестриманою відкритістю; і по мірі пересування, можна бачити нові перспективи з однієї частини крізь наступну до іншої. Ледь перервані задопомогою великих скланних прозорих площин, внутрішній простір, здається, перетікає у зовнішній, щоб розчинитись у безмежному просторі природи.
Неперервність та текучість простору у сучасній архітектурі, навідміну від вирішення простору у будь-якій архітектурі минулого, є одним із найвизначніших та найбільш приємних елементів сучасних будівель.
Нові матеріали
Разом із новими конструкціями, багато нових матеріалів були винайдені за допомогою науки, щоб зробити будівлі міцнішими, дешевшими та більш комфортними. Розмаїття ефективних та красивих матеріалів доступних сучасному архітекторові вразило б архітекторів попередніх епох. Для прикладу:
Фанера містить більшість конструктивних властивостей звичайної дошки і додає до них ще кілька нових. Вона закомпонована за принципом слойки із тонких шарів дерева, склеєних між собою так, щоб волокна сусідніх шарів були під кутом один до одного. Це надає значної міцності і зменшує коробливість.
Фанера виготовляється у вигляді великих листів і може використовуватись як всередині так і ззовні, а також є добре адаптованою до серійного будівництва. Переважно кожна панель будинку складається із двох листів фанери, прикріплених до різних сторін легкого дерев’яного каркасу. Оскільки такі панелі є самонесучими, із них можна легко й швидко складати стіни, підлоги та дахи. Не потрібно жодних додаткових будівельних риштувань, щоб утримувати їх на місці.
Склоблок найчастіше використовується як стіна, яка пропускає світло, і водночас ізолює від холоду, спеки та шуму. Більше ніж інші сучасні матеріали, склоблоки були несправедливо охрещені як «модерністичний маннєризм», нехтуючи його практичними перевагами.
Традиційні матеріали
Традиційні матеріали завжди використовуються, новий та винахідливий спосіб. Часом старомодне використання матеріалу запозичується для служіння новим цілям. Для прикладу, мурована цегляна стіна кладена з проміжками між цеглою, якою часто огороджують тераси, походить із порожнистих стін які використовувались для вентилювання сараїв у північній Італії.
Об’єм замість масси
Ця нова увага до об’єму впливає не лише на план, але й на цілу форму будівлі. Сучасні есктер’єри запроектовані радше як легкі замкнуті об’єми, а ніж важкі масси.
У старішій архітектурі масивні несучі стіни були завжди підкреслені глибокими віконними та дверними проймами. У сучасній архітектурі, стіни зазвичай є тонкими, рівними площинами, що огороджують внутрішній простір будівлі.
В значній мірі, привабливість сучасної будівлі залежить від широкого неперервного перегину плоских зовнішніх стін. Цей ефект завжди досягається завдяки машинальному викінченню матеріалів та здійснений зарахунок продуманої та наміреної ритмічності.
Найкраще це можна спостерігати у влаштуванні вікон: вони завжди ясновиражено повторюються вздовж усієї стіни, часом слідуючи загальній композиції, часом у горизонтальних або вертикальних стрічках, переривчастих або не перервних. Часто вони організовані у великі концентровані площини зі скла.
Асиментрія
Будівля котра призначена для різних функцій та процесів, як наприклад споруда Баухайс у Дассау, може бути поділена на багато різних частин різноманітної форми та розмірів. Якщо вони закомпоновані для ефективного використання, вони не зведуться до жорстко збалансованої симетричної схеми, а приймуть вільнішу асиметричну форму. Так само, розташування вікон та дверей зазвичай буде асиметричним.
Це не означає, що кінцева композиція буде неорганізованою і незбалансованою. За допомогою голих стін та композиції вікон у неперервні або переривчасті лінії, місцевих та загальних композицій, архітектор може задовільнити будь-які потреби інтер’єру. Концептуально збалансовуючи пропорції, він може чуттєво поєднати одну стіну з наступною і досягнути послідовної та гармонійної організації цілої будівлі. Цей баланс не є таким очевидним як у симетричній схемі, у якій все відповідає своєму протилежному відображенню з іншої сторони осі. Це більш витончений асиметричний баланс.
Форми у сучасній архітектурі є важчими ніж в історичній. Попри те, організовуючи чисті стіни двері та вікна у спритному нецентричному балансі вмілий архітектор може надати своєму проектові велику різноманітність та свіжість. Прості форми мобуть бути використані красномовно.
Відсутність орнаменту
Традиційний архітектурний орнамент виконувався майстрами та скульпторами. У сучасному світі ремесло було замінено машинним виробництвом. Поки-що жодного прийнятного орнаменту не було виконано машиною. Таким чином орнамент у своєму традиційному вигляні не знайшов місця у сучасній архітектурі.
Конструктивна схема може бути орнаментальною
Цікавість, різноманітність та акцент якиий надавав орнамент у минулому, сьогодні досягається іншими засобами. Наприклад, власна конструкція будівлі, повністю або частково демострована, може сама створювати вражаючу та відповідну композицію.
Багато ферм, колон та просторових конструкцій, розроблених інженерами суто для практичних цілей, мають несподівану красу. Архітектор може користуватись цими формами, або може створювати власні грунтуючись на тих самих принципах. Нариклад потужні, добре збалансовані залізобетонні колони з глянцовими поверхнями є більш приємними для сучасних очей ніж класичні колони з багатою орнаментикою.
У стилі без орнаменту надзвичайно важливо досконало вивчити пропорції та форму, а кольори та текстури повинні бути чуттєво пов’язаними.
Використання абстрактних форм
Як і багато сучасних художників та скульпторів, сучасні архітектори цінують витончену красу абстрактних форм. Точність сучасного будівництва дозволяє архітектору демонструвати гармонійно збалансовані прямокутники або гладкі циліндри у їх повній досконалості та чистоті.
Часом ці елементарні геометричні форми контрастують із більш складними, які мають криволінійний абстрактний характер.
Матеріали замість орнаменту.
Для більшого інтересу та різноманітності, архітектор покладається на текстуру, колір та малюнок різних матеріалів якими він оперує.
Деякі архітектори люблять використовувати гладкість скла, хромування та інших полірованих текстур «машинного віку» у проектуванні нової технологічної елегантності.
Останніми роками архітектори все більше захоплюються багатшими та різноманітнішими поверхнями дерева цегли та каменю – матеріалів настільки давніх скільки і сама архітектура.
Вільні форми природи
Архітектори люблять відносити свій дизайн до вічно свіжої різноманітності вільних форм природи. Вони завжди використовують рослини в якості декоративного елементу у своїх неорнаментованих інтер’єрах. Часом створюється вигляд через скланну віконну стіну щоб створити «шпалери» з живим пейзажем.
Останніми роками архітектори приділяли особливу увагу досягненню позитивного поєднання будівлі з її природнім контекстом, чи то завдяки витонченому контрасту чи спорідненої гармонії.
Понад усе, сучасний архітектор прагне предати практичне до пректасного. У цьому він мало чим відрізняється від великих зодчих минулого. Попри це, сьогодні, наші вимоги щодо практичності, так само як і наше розуміння прекрасного з часом змінились, як завжди. Жива архітектура втілить наше нове ставлення щодо світу в якому ми живем.
Дивлячись на старі та нові будівлі, наобхідно впершу чергу враховувати, чи задовільнив архітектор відповідальні вимоги корисності та міцності, а потім побачити чи зробив він більше, щоб своїм дизайном створити красу.
What is a Modern Architecture? 1 Introductory Series to Modern Arts. Museum of Modern Art. 1946. Published by Simon and Schuster. New York.
Переклав Андрій Шуляр
Немає коментарів:
Дописати коментар