Показ дописів із міткою Allen. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Allen. Показати всі дописи

Стен Аллен: Від об’єкту до поля. 1997

Термін «польові умови» є одночасно підтвердженням контекстуального призначення архітектури та пропозицією до виконання цих зобов’язань1. Польові умови – це перехід від одного до багатьох: від індивідів до колективів, від об’єктів до полів. Сам термін заключає в собі подвійне значення. Архітектори працюють не лише в офісі чи студії (лабораторії), але і в полі: на ділянці, в контакті з архітектурною матерією. «Польове дослідження»,  «польовий офіс», «перевірити на місці», всі ці вирази включають в себе прийняття реальності як вона є, у всій своїй хаотичності та непередбачуваності. Вона відкриває архітектуру матеріальній імпровізації на місці. Польові умови перетворюють обмеження на можливості та відходять від модерністської етики та естетики трансгресії. Працюючи з ділянкою, а не проти неї, реєструючи складність даного, створюється щось нове.

Едвін Гарднер: Переосмислюючи практику. Стратегії і підходи до архітектури в наступному столітті. (2006)

 Есе з  мого архіву, яке я написав у 2006 році (...). Воно стосується розбіжностей між теорією і практикою та ролі критики в цих відносинах.(…) 

Спроба Стена Аллена [Stan Allen] переглянути у своїй книзі «Практика, Архітектура, Техніка та Репрезентація» [1]  практику і теорію архітектури не є єдиною у своєму роді. В останні роки багато науковців зі сфери архітектури зробили те ж саме. Усі намагаються визначити нові способи архітектурної практики та теорії, всі трохи по-різному, але з багатьма подібностями в тому, де саме вони шукають відповіді на ці запитання. Цей пошук визначення сучасної і майбутньої архітектурної практики є частиною більш широкої полеміки. В Сполучених Штатах ці дебати розгорілись навколо таких понять, як «посткритична» [2] і «проективна» практика. Однак, ці дискусії видаються вкрай спрямованою реакцією проти архітектури та теорії Пітера Айзенмана. Хоч вони і забарвлені такого роду мотивами, ці дебати все ще залишаються дуже цікавими і, здається, висувають плідні стратегії для архітектурної практики ХХІ століття.