У цій книзі я пишу про статус архітектури як сфери культурної репрезентації. Я досліджую архітектуру як спосіб заперечення реального, під чим я розумію втручання в сферу символів та процесів означення, що знаходяться на межі самого соціального порядку – тобто архітектуру як особливий вид соціально символічної продукції, первинним завданням якої є конструювання концепцій та позицій, скоріше ніж створення речей. Таким чином, я намагаюсь характеризувати архітектурний імпульс чи то підхід, і щоб його помітити, потрібно звернути на нього певну увагу. Я хочу продемонструвати, що архітектурний імпульс є частиною щоденного соціального життя та його далекосяжних практик. Архітектура містить ряд операцій, які організують формальні репрезентації реального (хоча я і змушений буду ускладнити це формулювання), та, таким чином, замість того щоб просто бути наділеною ідеологією їх творцями чи користувачами, вона є ідеологічною сама по собі – уявним «вирішенням» реальної соціальної ситуації та протиріччя (як стверджує Луї Альтюсер, цитуючи Жака Лакана); ось що мається на увазі під її «автономністю».(1) Зрозумілі у такий спосіб, архітектурні ефекти – ряд концептуальних та практичних можливостей, які вона плекає чи лімітує – так само як і невід‘ємні афекти, які вона представляє, є дорогоцінними індексами самої історичної та соціальної ситуації. Тут я зосереджую свою увагу на ефектах та афектах, так само як і на фактах архітектури.
Показ дописів із міткою Jameson. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Jameson. Показати всі дописи
Джоан Окман: Критика в епоху глобалізації (2003)
![]() |
Миттєве Місто, Архігрем, 1968 |
Яким є взаємовідношення між критикою та глобалізацією? На початку двадцять першого століття, глобалізація здається ключовим словом, і словом все більше модним, кодовим словом для певного порядку виробничих відносин. Це один з найважливіших процесів та феноменів, що асоціюється із тим, що прийнято називати постмодерністю. Ідея критики або критичного судження, з іншого боку, походить аж з доби Просвітництва, має глибокі корені у Марксистській традиції та належить до типу мислення, який ми асоціюємо із сучасністю (модерністю).
Підписатися на:
Дописи (Atom)

