Інтерв’ю з Філіпом Рамом (2009)

У цій статті Archinect Аарон Плевке вестиме бесіду з Філіпом Рамом [Philippe Rham]. В інтерв‘ю йтиметься про перехід Рама у практику після отриманої ним архітектурної освіти, про його творчість як продукт унікального набору основоположних принципів цього архітектора, а також про його повсякденні обов‘язки в якості лідера сучасної архітектурної практики.

Ентоні Відлер: Діаграми діаграм: архітектурна абстракція та модерністська репрезентація (2000)

І

Її поверхня здається гладкою, аж до віддзеркалюючої, часто напівпрозорою, схожою на шкіру, візуально в‘язкою; її форма здається вигнутою, надутою, опуклою, сегментованою, викривленою, викрученою; її структура здається сітчастою, ребристою та склепінчастою; її матеріали можуть бути синтетичними, смолистими, металевими або представляти певний вид сумішей; її інтер‘єр буде схожим на печеру, лоно, нору,  може бути тунелеподібним; її меблі та обладнання зображуються як м‘які, майже пористі у своїй текстурі, пливучі чи пархаючі, розплавлені та чутливі до тепла і світла. Їх архітектор називає їх «блобами» та порівнює їх із подібними об‘єктами у природі, які культурна теорія починаючи із Жоржа Батайя називала informe. Техніки їх проектування виведені не з архітектури,а з анімаційного програмного забезпечення, яке генерує їх складні форми за допомогою цифрових аватарів, які працюють в незалежності від архітектора для того, щоб створити множинні ітерації (повторення) можливих комбінацій. (1)

Інтерв‘ю із Ремом Кулгасом щодо міста сьогодення (2011)

Інтерв‘юер: Якими є Ваші погляди на сьогоднішнє місто?

Рем Кулгас: Сьогодні фраза про те, що більша половина людей на землі є міськими жителями стала вже банальною. Однак, що в дійсності означає ця фраза, то це те, що ми є свідками неймовірного припливу людей із сіл у міста і що цей приплив звісно виразився у небаченому масштабі будівництва міст. Передовсім цей процес можемо спостерігати звісно в Азії, але за умовчанням також в Африці і Латинській Америці, та в значно меншому масштабі в Америці та Європі.

Марк Гілберт: По той бік Кулгаса (2006)

Ідентичність, одинаковість і криза містобудування

Риторика Рема Кулгаса, багато в чому більше оратора, ніж теоретика, не є ні ієреміадою ні філіппікою. У своїх впливових текстах про урбанізм, його риторика нагадує Шекспірівського Марка Антонія: він тут для того, щоб поховати місто, а не вихваляти його. І ми сколихнулись, як натовп перед Антонієм: світ постає в новій різкості і ми змушені вибрати одну із сторін. Тим не менш, Кулгас рідко дає настанови. Лише в небагатьох випадках він робить спробу запропонувати якісь стратегії управління або поліпшення умов, які він ідентифікує. Він аморально та прагматично відхиляє ліві турбування про суспільне благо і висміює ностальгію. Тим не менш, він вимальовує лінії фронту, визначає нові зв’язки та поширює нову надію на те, що, можливо, колись ми опинимось у злагоді зі світом. І, як і Антоній у свій час, він переконаний, що ми стоїмо на вододілі - в даному випадку, в питаннях архітектури і містобудування.

Рорі Гайд: Потенційне майбутнє проектної практики (2010)

фото: René Maltête - Plaisir Solitaire

ХХІ століття відкрило нам зовсім інший світ, ніж той, з яким мали справу наші попередники. Розвиток глобалізації та інформаційного суспільства, здавалося б, безумовного панування ринкового мислення, загроза деградації навколишнього середовища і розлад соціальної стійкості та толерантності – це лише частина тих викликів, які стоять перед нами. Крім того, кожна з цих проблем ускладнюється внаслідок тривалої фінансової кризи 2008 року, обтяжуючи уряди та громадян зростаючими боргами та безробіттям, що також обмежує наші можливості.

Все це змушує нас продукувати проектний ландшафт безпрецедентної складності, який не можливо осмислити традиційними засобами проектувальної професії.