Рорі Гайд: Ініціативна Архітектура (2009)

Навіщо чекати телефонного дзвінка? Архітектори, суспільство потребує вашої допомоги! Дійте зараз! (І сподівайтесь, що вам потім заплатять.)

Ініціативна архітектура - одна з найбільш актуальних тем, які зараз звучать в публікаціях журналу Volume. Цей злегка агресивний термін описує альтернативні моделі практики, які спрямовані на соціальну потребу, а не на примхи клієнта. Економічна криза значним чином спонукала до роздумів щодо життєздатності професії, яка залежить від замовлень; ми не лише фінансово піддаємось нестабільності ринкової економіки, ми, можливо, відчуваємо навіть більш глибоку кризу залежності, будучи лише здатними реагувати на побажання клієнта. Незважаючи на наше вміння та досвід маніпулювати простором і матеріалом, ми, в той же час, безсилі і нездатні задовольнити потреби суспільства, якщо нас перед тим про це не попросять.

Urban-Think Tank: Що ж тоді нам слід робити? (2010)

Альфредо Бріллембург та Губерт Клумпнер із Urban-Think Tank

Далекі від того щоб нічого не значити для розвитку неформального міста, архітектори сьогодні є вкрай потрібними. Але вони мають бути архітекторами дещо іншого типу. В Urban Think Tank ми пропонуємо альтернативи до традиційних архітектурних втручань, нові принципи для архітекторів, які готові до переосмислення власної ролі у місті:

Інтерв’ю з Філіпом Рамом (2009)

У цій статті Archinect Аарон Плевке вестиме бесіду з Філіпом Рамом [Philippe Rham]. В інтерв‘ю йтиметься про перехід Рама у практику після отриманої ним архітектурної освіти, про його творчість як продукт унікального набору основоположних принципів цього архітектора, а також про його повсякденні обов‘язки в якості лідера сучасної архітектурної практики.

Ентоні Відлер: Діаграми діаграм: архітектурна абстракція та модерністська репрезентація (2000)

І

Її поверхня здається гладкою, аж до віддзеркалюючої, часто напівпрозорою, схожою на шкіру, візуально в‘язкою; її форма здається вигнутою, надутою, опуклою, сегментованою, викривленою, викрученою; її структура здається сітчастою, ребристою та склепінчастою; її матеріали можуть бути синтетичними, смолистими, металевими або представляти певний вид сумішей; її інтер‘єр буде схожим на печеру, лоно, нору,  може бути тунелеподібним; її меблі та обладнання зображуються як м‘які, майже пористі у своїй текстурі, пливучі чи пархаючі, розплавлені та чутливі до тепла і світла. Їх архітектор називає їх «блобами» та порівнює їх із подібними об‘єктами у природі, які культурна теорія починаючи із Жоржа Батайя називала informe. Техніки їх проектування виведені не з архітектури,а з анімаційного програмного забезпечення, яке генерує їх складні форми за допомогою цифрових аватарів, які працюють в незалежності від архітектора для того, щоб створити множинні ітерації (повторення) можливих комбінацій. (1)

Інтерв‘ю із Ремом Кулгасом щодо міста сьогодення (2011)

Інтерв‘юер: Якими є Ваші погляди на сьогоднішнє місто?

Рем Кулгас: Сьогодні фраза про те, що більша половина людей на землі є міськими жителями стала вже банальною. Однак, що в дійсності означає ця фраза, то це те, що ми є свідками неймовірного припливу людей із сіл у міста і що цей приплив звісно виразився у небаченому масштабі будівництва міст. Передовсім цей процес можемо спостерігати звісно в Азії, але за умовчанням також в Африці і Латинській Америці, та в значно меншому масштабі в Америці та Європі.