П’єр Беланже: Розповзання, стратегія? Від динаміки закритих систем до екології відкритих систем (2009)

Ландшафтний архітектор П’єр Беланже робить огляд історії системного мислення в науці про середовище та концепції сталого міста зокрема. Він стверджує, що розповзання неминуче і ми мусимо дивитися за межі параметрів поточного дискурсу, щоб віднайти майбутнє міста.

Камерон Сінклер: Передмова до книги Архітектурний активізм (2016)

Камерон Сінклер (Cameron Sinclair) - співзасновник Architecture for Humanity, благодійної організацї яка розробляє архітектурні пропозиції для рішення гуманітарної кризи, а також збирає дизайнерів та будівельників для рішення проблем спільнот, що потребують допомоги. Він засновник та головний проектувальник Small Works.

Ви знаєте, це життя яке праве, та архітектор який не правий.(Vous savez, c’est la vie qui a raison, I’architectecte qui a tort). Le Corbusier

Час архітекторам вести

Ми не формотворці, ми вирішуємо проблеми. В той час, коли хтось може критикувати форму, конструкцію та матеріали, для нас набагато важливіше розуміння, яким чином будівля відповідає викликам контексту, та який ефект має на спільноту. Зі стрімким розвитком технологій та матеріалів, ми можемо будувати навіть такі будівлі, які сягають неба. Однак, тільки тому, що ми можемо цього досягти, не робить нашу архітектуру кращою. Порівнюючи масштаби зусиль, ми були спрямовані у напрямок pop-tart дизайну, де якісний простір бере верх над кількісним дизайном. Це не дебати про філософію, це розмова про проектний менеджмент. Коли ми ведемо процес, ми здатні передбачити наслідки.

Нікола Руссі: Конструюючи контест. Коли архітектура стає фоном (2012)

Пояснюючи свій проект для Сан Пауло в 1930-х, Ле Корбюзьє сказав: “немає нічого елегантнішого, за чисту лінію віадуків в географічно різноманітному ландшафті.” То ж яким чином змінилося відношення між фігурою та фоном з того часу?

Леббеус Вудс: АРХІТЕКТУРА та ОПІР (2009)

Відповідно ні до чого конкретного — хоча, якщо це не загальний дух згоди, що переважає у сфері архітектури сьогодні — я подумав про архітектуру опору. Хоча багато людей вважає, ніби моя робота в архітектурі була нічим іншим, як формою опору, особисто я так ніколи не вважав. Щоб стверджувати, що ти чомусь опираєшся, потрібно присвятити час та зусилля, і описати, чому саме опираєшся, для того, щоб твій опір мав сенс. Надто багато енергії спрямовано не в ту сторону. Як наслідок виявляється, що ти посилюєш те, чому опираєшся.

Baukuh: Замітки про контекстуальну архітектуру (2012)

I. Контекст можна визначити, використавши Віттгенштейнівску дефініцію “світу” в його Логіко-філософському Трактаті: контекст - це “все, що відбувається”.

II. Контексти є частинами глобального контексту. Вони є зрозумілими лише у цьому відношенні.

III. Архітектура є фізичною трансформацією контекстів. Трансформація контекстів є продуктом свідомих рішень.