Марк Гілберт: По той бік Кулгаса (2006)

Ідентичність, одинаковість і криза містобудування

Риторика Рема Кулгаса, багато в чому більше оратора, ніж теоретика, не є ні ієреміадою ні філіппікою. У своїх впливових текстах про урбанізм, його риторика нагадує Шекспірівського Марка Антонія: він тут для того, щоб поховати місто, а не вихваляти його. І ми сколихнулись, як натовп перед Антонієм: світ постає в новій різкості і ми змушені вибрати одну із сторін. Тим не менш, Кулгас рідко дає настанови. Лише в небагатьох випадках він робить спробу запропонувати якісь стратегії управління або поліпшення умов, які він ідентифікує. Він аморально та прагматично відхиляє ліві турбування про суспільне благо і висміює ностальгію. Тим не менш, він вимальовує лінії фронту, визначає нові зв’язки та поширює нову надію на те, що, можливо, колись ми опинимось у злагоді зі світом. І, як і Антоній у свій час, він переконаний, що ми стоїмо на вододілі - в даному випадку, в питаннях архітектури і містобудування.

Рорі Гайд: Потенційне майбутнє проектної практики (2010)

фото: René Maltête - Plaisir Solitaire

ХХІ століття відкрило нам зовсім інший світ, ніж той, з яким мали справу наші попередники. Розвиток глобалізації та інформаційного суспільства, здавалося б, безумовного панування ринкового мислення, загроза деградації навколишнього середовища і розлад соціальної стійкості та толерантності – це лише частина тих викликів, які стоять перед нами. Крім того, кожна з цих проблем ускладнюється внаслідок тривалої фінансової кризи 2008 року, обтяжуючи уряди та громадян зростаючими боргами та безробіттям, що також обмежує наші можливості.

Все це змушує нас продукувати проектний ландшафт безпрецедентної складності, який не можливо осмислити традиційними засобами проектувальної професії.

Пітер Айзенман: Діаграми внутрішності, діаграми зовнішнього (1999)

Діаграми внутрішності

Використання діаграми у моїй роботі вперше можна зустріти в межах моєї дисертації 1963-го року. Діаграми були розроблені в якості відповіді на аналізи вілл Палладіо, зроблені Рудольфом Вітковером  та на подальшу розробку Коліном Роу цієї форми аналітичного дискурсу у його порівнянні Ле Корбюзьє та Палладіо. Якщо діаграми Вітковера та Роу в основі своїй спирались на аналіз формального як характеристики стабільної та апріорної, мої діаграми містили зерно чогось іншого: вони пропонували можливе відкриття формальної внутрішності архітектури для питань концептуального, критичного та навіть для діаграмування передуючої нестабільності цієї внутрішності. Ці питання стосувались більшості моїх робіт, що послідували далі. Тоді як для мене на той час було ясно, що існує відмінність між діаграмами Роу з Вітковером та діаграмами їх попередників, таких як Генріх Вельфлін та Пауль Франкль, так само як і іншими тодішніми діаграмами, такими як бульбашкова діаграма Баухаузу, я не був свідомий відмінності між моєю роботою та Роботою Роу, яку я сьогодні бачу вже достатньо ясно.

Як збудувати місто. Римська оперативна система (Гарвардський проект на тему міста) / Жан Атталі: Римська система або Типове у всі часи (2001)

Амале Андраос [Amale Andaros], Рамі Ель-Самахі [Rami El-Samahy], Патрісія Хейда [Patricia Heyda], Дженіфер Лі  [Jennifer Lee], Крістіна Лонг [Christina Long], Елісон Менденхол [Allyson Mendenhall], Франциско Меса  [Francisco Meza], Хантер Форд Тура [Hunter Ford Tura], Петер Цельнер  [Peter Zellner]. 

<…>  В даному проекті досліджується винахід і поширення «систематичного» римського міста як попередника модернізації і прототипу теперішньої глобалізації.

Цей розділ містить базові інструкції для закладання і організації міста, найбільш піднесеного суб’єкту і найбільш корисного об’єкту Римської Імперії. Будівництво міст є єдиним і найважливішим суспільним актом створення (і відтворення) і, будучи таким, є також сутністю через яку Рим найбільш ясно виражає і конкретизує свої глобальні прагнення.

Кожне місто є повноцінним завдяки набору стандартизованих компонентів для утвердження і утримання імперської влади. Ці елементи регулюються впізнаваною «візуальною мовою», яка визначає форму, орієнтацію і розташування громадської архітектури: ключових типів програмної діяльності для уможливлення руху всередині міст та між ними, та інтерфейс необхідної інфраструктури (інфраструктура, громадське обслуговування, «міський каркас») для забезпечення ефективної комунікації та обміну з іншими містами в Імперії.

Як тільки ви дізнаєтесь яким чином функціонують міста в римській системі, цієї інформації буде достатньо, щоб організувати і запрограмувати своє власне місто. Тоді питання постає таким чином: ЯК Я МОЖУ ЗБУДУВАТИ МІСТО?

Пол Рудольф: Шість Визначників Архітектурної Форми: Жовтень 1956

Рання теорія модерністичної архітектури зосереджена на дуже обмеженій сфері. Багато архітектурних проблем, у великій мірі, відсунуті на другий план або зігноровані неначе вони ніколи й не існували. Цей обмежений підхід, у поєднанні з пошуком вражень, створило деякі надзвичайно незграбні будівлі. Без сумніву, людство ще ніколи не створювало таких сухих, боязливих, монотонних, залежних від модних віянь структур, як ми це робимо сьогодні. Загальний безпорядок деким навіть був названий «гуманним», а все решта було визначено як манерне, регламентоване, інтелектуальне, диктатурне.

Одним із найсерйозніших звинувачень проти модерністичної архітектури є провал у створенні зрозумілої теорії про зв’язок будівель між собою. Школа Еколь де Боз Ар (Ecole des Beaux Arts) - французька школа витончених мистецтв, була дуже багатою відносно цих аспектів, у той час, коли модерністичні архітектори, навіть сьогодні, здатні хіба що поважати деякі «гуманні» площі, бажано розташовані чим подалі, та проголошувати що, «ми повинні зробити наші площі більш людськими». Ця заява є звісно бажаною, але вона все ще залишає нам гектари автостоянок та будівлі, що відкидають чверть-кілометрові тіні. Швидкісний транспорт та нові вимоги щодо істинних обсягів споруд і просторів, дали нам нові розміри та масштаби. Людський масштаб повинен додаватись до масштабу даного цим швидкісним транспортом. Еколе створили нелюдські площі, бульвари, майданчики, тощо, в часи, коли ще не було автомобілів. Це парадокс, що наш протест проти цього був таким сильним, що ми проігнорували масштаб транспортного руху. Можна побачити шестиповерховий котедж з одного боку, або з іншого - котедж, котрий наслідує принципи хмарочосу. Блоха не може бути створеною за принципом слона.