Пітер Айзенман: Стратегії порожнечі. Рем Кулгас, Jussieu Libraries, 1992-1993. Розділ 8 з книги Пітера Айзенмана «Десять канонічних споруд 1950-2000» (2008)

1. Office for Metropolitan Architecture/Рем Кулгас, Jussieu Libraries, Париж, 1992-1993.

Якщо Вальтер Беньямін у своїй відомій та часто цитованій ремарці сказав, що архітектура розглядається людиною у стані відвернення уваги, тоді іконічна споруда, така сьогодні розповсюджена, може слугувати відображенням цього стану. Ця особливість іконічної споруди відноситься до двох факторів:  по-перше, мабуть, до тенденції обходитися із діаграмою як іконою; по-друге, до тенденції застосовувати іконічну діаграму прямо до проблеми генерування форми. Більшість ранніх робіт Рема Кулгаса досліджують діаграму як символічну форму; для прикладу, the New York Athletic Club символізує  переривчасту формальну діаграму. Однак більша частина його нещодавньої роботи, такої як Seattle Public Library або Casa da Musica у Порто, мають у своїй основі переважно ідею іконічної діаграми, у якій реалізована форма споруди має візуальну схожість із діаграмою її функцій.

Едвін Гарднер: Архітектура залишена наодинці із самою собою або Як теорія перестала бути направляючою для архітектурної практики (2010)

фото з обкладинки книги "Architecture Depends" Jeremy Till

Проект Майкла Кубо Практики, котрі пишуть робить гарний огляд тих випадків, коли архітектурна дисципліна потребує проводу. Представлена добірка канонічних публікацій, в якості путівників по дисципліні, книг, які дають інструкції щодо практики, допомагають нам зрозуміти реальність і показують шлях до продуктивного майбутнього. Але, на жаль, сьогодні, коли «історія закінчилася» і всі великі нарративи, які пропонували нам низку принципів, за яким треба жити, і утопії, на які треба сподіватися, замовкли, книги , які залишились у нас для того, щоб стати направляючими, допомагають нам отримати контроль над реальністю, залишитись на гребені її хвиль, а не бути розчавленими її силами (S, M, L, XL). Замість посібників для майбутнього або якорів в минулому, все, що нам залишається – це справлятися з механізмами теперішнього.

Рорі Гайд: Ініціативна Архітектура (2009)

Навіщо чекати телефонного дзвінка? Архітектори, суспільство потребує вашої допомоги! Дійте зараз! (І сподівайтесь, що вам потім заплатять.)

Ініціативна архітектура - одна з найбільш актуальних тем, які зараз звучать в публікаціях журналу Volume. Цей злегка агресивний термін описує альтернативні моделі практики, які спрямовані на соціальну потребу, а не на примхи клієнта. Економічна криза значним чином спонукала до роздумів щодо життєздатності професії, яка залежить від замовлень; ми не лише фінансово піддаємось нестабільності ринкової економіки, ми, можливо, відчуваємо навіть більш глибоку кризу залежності, будучи лише здатними реагувати на побажання клієнта. Незважаючи на наше вміння та досвід маніпулювати простором і матеріалом, ми, в той же час, безсилі і нездатні задовольнити потреби суспільства, якщо нас перед тим про це не попросять.

Urban-Think Tank: Що ж тоді нам слід робити? (2010)

Альфредо Бріллембург та Губерт Клумпнер із Urban-Think Tank

Далекі від того щоб нічого не значити для розвитку неформального міста, архітектори сьогодні є вкрай потрібними. Але вони мають бути архітекторами дещо іншого типу. В Urban Think Tank ми пропонуємо альтернативи до традиційних архітектурних втручань, нові принципи для архітекторів, які готові до переосмислення власної ролі у місті:

Інтерв’ю з Філіпом Рамом (2009)

У цій статті Archinect Аарон Плевке вестиме бесіду з Філіпом Рамом [Philippe Rham]. В інтерв‘ю йтиметься про перехід Рама у практику після отриманої ним архітектурної освіти, про його творчість як продукт унікального набору основоположних принципів цього архітектора, а також про його повсякденні обов‘язки в якості лідера сучасної архітектурної практики.