Велика кількість нових проектів, особливо концептуальних, поєднують різноманітні функції в одній будівлі. Концентрація різних видів діяльності в єдину структуру має здатність викривляти і деформувати чисті типології споруд. Нинішній ажіотаж навколо будівель високої щільності частково був спровокований економічним зростанням, астрономічним підвищенням вартості землі і зростанням нових економічних зон, зокрема в Китаї, за останні 20 років. Зростаюча тенденція серед архітекторів у вирішенні цієї проблеми сприяла відродженню гібридних будівель, рівень концентрації та гібридизації все частіше розуміється як спосіб активізації як будівлі та її окремих програм, так і оточуючої міської тканини.
Історія гібридів
Ідея гібридної або багатофункціональної будівлі не нова. Протягом всієї історії, щільність, вартість землі і накладання функцій були нерозривно пов'язані. В давнину міста-держави розвивали межі та мури задля захисту і визначення відмінності між цивілізованим і диким. Основна форма пересування та перевезення вантажів для значної частини населення, в той час була пішохідна. Отже, такі програми, як робочі місця, торгівля та житло були розташовані або в одному і тому ж просторі, або один над одним, а в багатьох випадках не було або майже не було ніякої відмінності між приміщеннями і функціями. З позиції простору в контексті міста обмеженого мурами будь-які розширення чи добудови призводили до накладання, змішування та підвищення щільності. Функції не знаходиться в ізольованій частині міста, а заповнювали весь вільний простір, тому зі зростанням міст, вони утворювали єдиний гібридну сутність, що постійно змінювалась та еволюціонувала як одне ціле.
 | |||||||||
| макет середньовічного європейського міста в мурах |
З появою підвищеної мобільності і нових оборонних систем міста зламали свої мури, розсіюючись в напрямку сільської місцевості, з цієї точки сучасний мегаполіс розвивався з набору індивідуальних програмних структур розкиданих по ландшафту. Розростання відкрило доступ до нового поділу землі, що робить власність на землю більш доступною. Подешевшання землі не тільки зняло тиск з програми ефективно розподіляти і максимізовувати використання землі, як це мало місце в перевантажених містах-фортецях, а також представило стратегію покриття (і, отже, контролю) великих територій. Розсіяні поселення і військові табори представили метод закріплення за собою все більшої кількості земель через постійну окупацію, хорошою ілюстрацією чого стала Римська імперія. Пізніше революція мобільності, що відбулась в індустріальну епоху, сприяла появі сучасних методів планування та соціальної теорії, заохочення розділення функцій: житло, робота, торгівля і виробництво були розташовані не лише в окремих будівлях, але і в окремих зонах міста, що поширювалось на всю його територію. Форма міста почала визначтися функціонально зумовленим плануванням з метою боротьби з хворобами, забруднення навколишнього середовища і, що важливо, цінами на землю.
 |
| міст Ponte Vecchio у Флоренції (міст, торгівля, житло) |
До каталога Джозефа Фентона 1985 року гібридні будівлі ігнорували, як унікальний вид, зазвичай групуючи їх під заголовком «багатофункційні будівлі». Фентон стверджував, що існує чітка різниця між гібридними та багатофункційними будівлями і полягає вона в тому, що індивідуальні програми взаємопов’язані і починають інтенсифікувати одна одну. Концепція гібридизації походить від генетики, і пов’язана із схрещуванням різних видів. Незважаючи на те, що в минулому функції часто об'єднувались в єдину структуру, наприклад, будинок-магазин або житловий міст (Понте Веккіо у Флоренції), гібридні будівлі в повному масштабі з'явилися тільки в ХІХ столітті.
Зростання вартості землі в центрі міста у цей час вимагає нових форм розвитку. Конструктивна сталь і винахід ліфта в середині цього століття зробили революцію у будівництві і уможливили вертикальні структури, сигналізуючи появу хмарочоса. За допомогою цих інструментів, інвестори змінили підхід до будівництва в користь створення максимально моживого об'єму та площі. Їх нездатність заповнити нові вежі однією функцією призвела до комбінування програм і відповідно до появи нових гібридних будівель. Каталог Фентона представляв американські зразки (він стверджує, що вони виникли завдяки специфічним умовам американського мегаполісу) групуючи їх в: контекстуальні гібриди (fabric hybrids) - об'ємне заповнення тканина міста; зчленовані гібриди (graft hybrids) - які виражають кожну програму у результуючій формі; монолітні гібриди (monolithic hybrids) – програмні елементи включені у безперервну оболонку. Відмінності гібридів від інших багатофункційних мегаструктур визначаються тим, що ці будівлі утримують міську тканину і вміщуються в єдиній формі чи споруді. Не можна недооцінювати ролі будівельних норм в розвитку цих структур. Впровадження Нью-Йоркської зонувальної резолюції в 1916 році обмежувало поєднування «функціонально несумісних» програм в будівлях і в деяких частинах міста, особливо у житлових районах, і цим в свою чергу, уповільнюючи подальший розвиток таких гібридів. Версії цієї резолюції були адаптовані і до цих пір використовуються в багатьох містах по всьому світу. Під загальним тиском зростання вартості землі та досягненнь в галузі екологічних технологій стався відхід від ідеалів міської сегрегації, закон був змінений, і тепер просуває змішування функцій у спробі пожвавити місто.
Повернення гібриду.
Те, що модернізм сповідував як новий і кращий порядку, насправді так і не відбулось, так як він не зміг справитись складністю притаманною життю. Постмодерністична критика принесла відродження інтересу до випробовування програм, кидаючи виклик переважаючим типологічним моделям. Найважливішим у пост структуралістській системі мислення є те, що вона створила положення, які стимулювали розвиток діалектичних концепцій, і в цьому контексті дозволила функціям співіснувати і взаємодіяти. У зв’язку із цим, деякі письменники та архітектори присвятили останні три десятиліття вивченню впливу програми на архітектурну форму. Рем Кулхас, зокрема, визначив особливості хмарочосів Манхеттена в своїй книзі " Delirious New York " (1978). На відміну від зоологічної історії гібридів Фентона, Кулхас визначив загальні якості хмарочосів, які дозволяють практично нескінченні комбінації програм співіснувати на різних поверхах. The Downtown Athletic Club, який також з'являється в каталозі Фентона гібридних будівель, вразив Кулхаса тим, що його "спокійна" і монолітна зовнішня оболонка приховує максимальну міську концентрацію і є "... конструктивістським соціальним конденсатором: машиною для створення й активізації бажаних форм людського спілкування."
 |
| NY Downtown Athletic Club, фрагмент з книги Рема Кулхаса Delirious New York |
Ці ранні спостереження неодноразово повторювались в роботах офісу Кулхаса, Office for Metropolitan Architecture (OMA). В експериментах, таких як Hyperbuilding (1996), проект, що передбачав створення міста всередині будівлі. В той час як Кулхас сповідував концепцію ' bigness ' як граничну архітектуру, масштаб сам по собі не є передумовою критики первинних типологій і, введення невизначеності в програми реалізувалось у багатьох менших будівлях Кулхаса і ОМА, навіть парках, як наприклад, в їхньому конкурсному проекті Парку Ля Віллет у Парижі, а також Downsview парку.
 |
| генплан парку Ля Віллет, ОМА, конкурсний проект |
Останнім часом зацікавленість в методах гібридизації зросла, цьому в значній мірі сприяв ряд економічних і політичних чинників. По-перше, глобальний бум на нерухомість спричинений економічним зростанням у Китаї та на Близькому Сході створив атмосферу, в якій забудовники та інвестори все частіше прагнуть максимально забудованих територій та об'єднання декількох програм. Проте, на відміну від попереднього періоду у 80-х, обставини змушують розробляти орендну стратегію вже на ранній стадії процесу, що спрощує розробку стратегії фінансування, а також дає можливість залучати крупних орендарів в процесі розробки, а не пропонувати їм порожні оболонки, що повинні бути адаптовані через деякий час після будівництва. Необхідність конкретизації дозволяє деяким архітекторам займатися програмою, а не просто будувати з максимальною гнучкістю як це було у недавньому минулому.
Складність міста і об’єднання різних програм можуть бути використані для активізації одна одної, а можуть і навпаки створити нежиттєздатний колаж із різних функцій. З метою сприяння інтенсифікації середовища тенденція в державній політиці при створенні в нових районів або при реконструкції старих полягає в тому, щоб змушувати забудовників включати мінімальну частку змішаного використання, а іноді і громадських функцій. Географ, Джейн Джейкобс пояснила центральне місце відмінності і різноманітності у створенені міст «міськими», і в багатьох відношеннях ця різнорідність і концентрація, які також захоплювали Кулхаса, використовуються на ринку нових міських утворень шляхом використання образів життя в мегаполісах, підкреслюючи розмаїття вражень, програм і людей. Крім комерційних структур, зростання вартості землі та будівництва і більш консервативний підхід уряду щодо витрат на громадську інфраструктуру змусив багато громадянських установ шукати нові способи фінансування та самозабезпечення. Часто це призводить до необхідності поєднання традиційних функцій, скажімо, бібліотеки чи музею з функціями, що приносять прибуток. У деяких випадках це просто прищеплення роздрібної торгівлі або готельної функції до (в або над) основних просторів установи як засіб отримання прибутку. У більш екстремальних випадках це може досягати масштабів поєднання будівлі нового музею з роздрібною торгівлею, житлом і комерційними установами з метою максимізувати дохід та зробити проект економічно життєздатним в першу чергу. Одним з останніх прикладів цього є Seattle Museum of Art спроектований Allied Works Architecture, яка поєднує нову споруду музею зі штаб-квартирою банку для мобілізації фінансових ресурсів для розширення і надання гнучкості простору, що дозволяє будь-який з цих програм розширюватись або перебудувуватись з плином часу. Аналогічний випадок вежа Scala в Копенгагені спроектована BIG, яка поєднує в собі нову міську бібліотеку з готелем, торгівлею та іншими комерційними установами. Ці взаємовигідні моделі виходять за рамки просторових результатів змішування функцій, створюючи ще більш тісні зв'язки між культурою і комерцією, що забезпечує останній відчутний зв'язок з культурною діяльністю. Діалектичне схрещування в таких великих масштабах генерує іншу якість, в контексті якої, обидва суб'єкти змушені поступитися частиною своєї індивідуальності. Якщо раніше громадські будівлі були іконами та пам'ятниками розкиданими у міській тканині, то тепер вони поміщаються в анонімні контейнери, що утворюють цю тканину.
 |
| вежа Scala, BIG |
Багато поточних проектів і недавно реалізованих будівель, що мають відношення до гібридизації і певних форм програмної «хімії» підходять під категорії, визначені у каталозі Фентона, проте вони значною мірою залежать від ретроспективної класифікації, яка базується на кінцевому результаті і меншим чином на стратегіях проектування. Детальніше розглянувши, можна виділити ряд загальних тенденцій, які можуть бути згруповані не як категорії, а скоріше як стратегії (нерідко в поєднанні одна з одною) для досягнення неоднорідності і щільності.
Монолітні гібриди
Міста в містах
 | ||
| Hyperbuilding, OMA, 1996 |
Об’єднані структури
 |
| проект хмарочосу Museum Plaza в Луїсвілі, США, REX |
Накладання в перерізі та просторова невизначеність
 |
| Бібліотека в Сіетлі, ОМА, макет |
 |
| Макет бібліотеки Jussieu, ОМА |
Інтегровані ландшафти
Musiatowitcz M., Hybrid vigour and the art of mixing, Hybrids I: High-Rise Mixed-Use Buildings, A+T architecture publishers, 2008 – 178 p.
переклав Роман Попадюк
Немає коментарів:
Дописати коментар